Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Політика Паризької комуни в галузі культури і освіти

Реферат Політика Паризької комуни в галузі культури і освіти





увати, що серед комунарів було чимало атеїстів, але ніяких переслідування власне релігії не було.

Це підтверджує від факт, що всі заходи комуни проти церкви були спрямовані головним чином проти католицької церкви як панівної. Некатолицькі церкви ніхто не чіпав. Немає даних про закриття або обшуках церков інших сповідань. p> Арешти вироблялися також з політичної точки зору, за релігійні погляди ніхто не переслідував. Коли торговки центрального ринку клопотали про звільнення священика сусідньої церкви, комуна звільнила його. Іншого арештованого священика звільнили без клопотання, оскільки було встановлено, що він дотримувався республіканських поглядів. [45]

Отже, всі заходи комуни в галузі релігії були спрямовані не проти релігії як такої, а проти католицької церкви як одного з головних підвалин бонапартизму. Проведенню богослужінь ніхто не заважав; священиків, які не займалися контрреволюційною діяльністю, не чіпали; церкви некатолицьких віросповідань не закривали і не обшукували. p> При обшуках ніяких погромів не влаштовувалися, а закриті церкви використовувалися в громадських цілях на потреби народу: під склади, аптеки, лазарети і т. д. У цілому політику комуни по відношенню до релігії можна назвати цілком коректною, так як її дії були спрямовані не на ліквідацію В«опіуму для народуВ» і не на образу почуттів віруючих, а на боротьбу з контрреволюційною діяльністю одного з головних підвалин бонапартизму. h3 align=center> ВИСНОВОК

Хоча комуна проіснувала менше двох з половиною місяців, і була зайнята боротьбою з версальцями та проведенням в життя нагальних соціально-економічних заходів, вона не забувала про культуру та просвітництві.

Політика комуни в галузі мистецтва та літератури була дуже активна. Правда, за короткий термін її існування практично не було створено відповідних її духу пам'ятників мистецтва і літератури. p> Комуна, зрозуміло, прагнула публікувати і ставити на сцені республіканські і революційні твори з тим щоб піднімати дух парижан і пропагувати ідеали комуни. Реакційно налаштовані діячі мистецтва негативно це сприйняли і влаштовували саботажі. Комуна з цим боролася, але в радянській історіографії її звинувачували у м'якості. Ця В«м'якістьВ» була обумовлена ​​тим, що серед значної частини комуни були поширені прудоністскіх погляди, згідно з якими мистецтво оголошувалося незалежним від В«опіки державиВ». Втім, через саботажів реакціонерів комуна поступово приходила до висновку, що певна В«опікаВ» потрібна, що виразилося в її подальшої культурної політиці. p> Турбота про освіті була одним з головних завдань в культурній політиці комуни. Введенню загального безкоштовного початкового і професійної освіти, безкоштовна роздача підручників, введення світської школи, збільшення платні вчителям і рівняння з ним платні вчительок - такими були основні напрями та заходи комуни в області освіти та освіти. Вона приділила мало уваги тільки вищої освіти, оскільки не вистачило часу, та й багато професори і студенти негативно ставилися до комуні і саботували її рішення.

Політика комуни в галузі релігії була спрямована не проти релігії як такої, а проти католицької церкви як одного з головних підвалин бонапартизму. Проведенню богослужінь ніхто не заважав; священиків, не займалися контрреволюційною діяльністю, не чіпали; церкви некатолицьких віросповідань не закривали і НЕ обшукували. Навіть католицькі історики визнають, що при обшуках НЕ влаштовувалося погромів. Закриті церкви використовувалися в громадських цілях на потреби народу: під склади, аптеки, лазарети і т. д. Політику комуни по відношенню до релігії можна назвати цілком коректною, оскільки її дії були спрямовані не на ліквідацію релігії, а на боротьбу з контрреволюційною діяльністю одного з головних підвалин бонапартизму. <В В В В В В В В В В 

ПРИМІТКИ

В 

[1] Про введення світського навчання в школі III округу. // А. І. Молок. Хрестоматія ... С. 87. /Span>

[2] Про безкоштовну видачу навчальних посібників учням комунальних шкіл III округу. // А. І. Молок. Хрестоматія ... С. 87. /Span>

[3] Про заміну священиків і ченців світськими вчителями. // А. І. Молок. Хрестоматія ... С. 87 - 88. /Span>

[4] Останнє розпорядження Комуни про світській школі. // А. І. Молок. Хрестоматія ... С. 88. /Span>

[5] Про відкриття професійної школи в V окрузі. // А. І. Молок. Хрестоматія ... С.88 - 89. /Span>

[6] Загальний циркуляр Вайяна (Делегата по освіті) про професійну освіту. // А. І. Молок. Хрестоматія ... С. 89. /Span>

[7] Декрет Комуни про збільшення платні вчителям. // А. І. Молок. Хрестоматія ... С. 89 - 90. /Span>

[8] Декрет Комуни про відділення церкви від держави. // А. І. Молок. Хрестоматія ... С. 54. /Span>

[9] Про створення федерації художників Парижа. // А. І. Молок. Хрестоматія ... С. 90. /Span> ...


Назад | сторінка 5 з 6 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Законодавство Паризької комуни
  • Реферат на тему: Особливості соціально-педагогічної реабілітації неповнолітніх правопорушник ...
  • Реферат на тему: Ставлення М.В. Ломоносова до релігії і церкви
  • Реферат на тему: Ставлення М.В. Ломоносова до релігії та церкви
  • Реферат на тему: Можливості релігії, церкви у вихованні сучасних школярів