ує американський учений-економіст Пітер Ф.Друкер.  Він пропонує виділити сім джерел інноваційних змін:  
 • несподівана подія (для підприємства чи галузі) - успіх, невдача, зовнішня подія; 
  • неконгруентність - невідповідність між реальністю, яка вона є насправді, і нашими уявленнями про ній; 
  • нововведення, засновані на потреби процесу; 
  • раптові зміни у структурі галузі або ринку; 
  • демографічні зміни; 
  • зміни до сприйняття, настроях і ціннісних установках; 
  • нові знання (як наукові, так і ненаукові). 
  Всі вищеназвані типи близькі, часом навіть важко їх розрізнити.  І разом з тим аналіз виникаючих ситуації при розгляді того чи іншого типу зміни дозволяє встановити характер інноваційних рішень.  Під Принаймні, завжди можна отримати відповіді на такі питання, як: В«Що буде, якщо ми скористаємося сформованим зміною?  Куди це може призвести підприємство?  Що потрібно зробити, щоб зміна перетворити на джерело розвитку? В»
  Разом з тим з семи типів змін найбільш важливими є третє і сьоме, так як вони носять найбільш радикальний характер. 
				
				
				
				
			  Зміна, що викликається життям, являє собою куди більш важливе значення, ніж два перших.  Стара прислів'я говорить: В«Необхідність є мати винаходуВ».  У даному випадку зміна грунтується на потреби практики, життя.  (Заміна ручного набору в книгодрукуванні, збереження свіжості продуктів та ін) Разом з тим реалізація цього типу змін передбачає необхідність розуміння, що: 
  1.  Недостатньо відчути потреба, важливо її пізнати, розібратися в її суті, інакше неможливо знайти її рішення; 
  2.  Не завжди можливо задовольнити потреба, і в цьому випадку залишається тільки рішення якоїсь її частини. 
  У всякому випадку, при вирішенні проблеми цього типу необхідно відповісти на такі питання, як: В«Чи розуміємо ми, в чому, яких змін потребує процес?  Чи є в наявності необхідні знання або їх потрібно ще отримати?  Чи відповідають наші рішення звичкам, традиціям і цільовим орієнтаціям потенційних споживачів? В»
  Найбільш суттєві зміни, можна сказати радикальні, відбуваються на основі В«нових знаньВ».  Нововведе-ня, засновані на нових знаннях (відкриттях), як правило, трудноуправляеми.  Це обумовлюється низкою обставин.  Перш за все, спостерігається, як правило, великий розрив між появою нового знання і його технологічним використанням, по-друге, проходить багато часу до того, як нова технологія матеріалізується в новому продукті, процесі або послугу. 
  У цьому зв'язку нововведення, засновані на нових знаннях, вимагають: 
  1.  Ретельного аналізу всіх необхідних чинників. 
  2.  Ясного розуміння переслідуваної мети, тобто  необхідна чітка стратегічна орієнтація. 
  3.  Організації підприємницького управління, оскільки тут необхідна фінансова та управлінська гнучкість і націленість на ринок. 
  Нововведення, засноване на нових знаннях, має В«дозрітиВ» і бути сприйнятим сусп...