луг у вартісній формі.
У зв'язку з економічною важливістю даний показник визначають у системі бухгалтерського обліку у всіх комерційних організаціях у розрізі продуктів, галузей, окремих виробництв і центрів відповідальності. Насамперед розраховують абсолютні величини витрат, а на їх основі - середні і відносні (на одиницю продукції, робіт і послуг, на 1 га площі і 1 голову тварин та ін.) Найбільш загальним показником собівартості по групі різнорідних продуктів і послуг є середні витрати в рублях на 1 руб. валової або реалізованої продукції.
Розрізняють декілька видів собівартості:
а) технологічну, що включає витрати на технологічний процес на рівні бригади, цехи, ферми;
б) виробничу, до якої входять всі витрати організації франко-місце зберігання готової продукції (включаючи загальногосподарські і загальногалузеві витрати, в тому числі з управління виробництвом);
в) повну, чи комерційну, що включає також всі витрати організації з реалізації продукції.
За своїм економічним змістом собівартість являє собою поточні витрати підприємств у грошовій формі на оплату купа та матеріально-речових елементів виробництва. Ці витрати є частиною більш загального показника - повних (громадських) витрат виробництва, тобто сукупних витрат живої і матеріалізованої (і засобах виробництва і оплачених послугах) праці. У собівартості враховується лише частину всіх витрат живої праці, а саме зарплата як грошовий вираз необхідної праці; додатковий працю, що створює чистий дохід, в неї не входить.
Доходи формуються з вартості валової продукції, створеної у процесі виробництва за певний період. Частина її йде на покриття матеріальних витрат і оплату послуг (проміжне споживання), після чого залишається валова додана вартість. Вхідна в неї сума амортизації призначена для відтворення основних засобів виробництва і не є доходом, оскільки переноситься з вже створеної вартості основних фондів. Доходом є чиста додана вартість, тобто валова додана вартість за вирахуванням амортизації; це основний абсолютний показник суми доходів по кожній галузі.
Найважливішим показником, що характеризує доходи товаровиробників, є прибуток. За економічним змістом це реалізована частина виробленого чистого доходу, чи реалізований валовий дохід за вирахуванням оплати праці з відрахуваннями. Маса прибутку включає, перш всього, прибуток від реалізації продукції, робіт і послуг (виручку від їх реалізації за вирахуванням повної собівартості), а також позареалізаційні результати діяльності організації.
Таким чином, прибуток залежить від обсягу реалізованої продукції, цін реалізації, собівартості, суми державних дотацій і компенсацій.
Відносним показником прибутковості виробництва і реалізації продукції є рентабельність. Її визначають по окремих продуктам, групами продуктів, галузям в розрізі типів, форм і груп підприємств і господарств, по територіях. Найбільш широко показник рентабельності розраховуєть...