му ринку, а підприємницький талант є таким же ресурсом, як і будь-який інший і має ціну. Тому витрати на цей ресурс згідно сучасним теоріям повинні входити у витрати виробництва. Ефективність виробництва означає, що фірма завдяки підприємницькому таланту застосовує таку комбінацію ресурсів, техніку і технологію виробництва, які дозволяють отримати заданий обсяг продукції з найменшими витратами, ніж на альтернативних виробництвах.
Згідно сучасним західним теоріям витрати поділяються на постійні та змінні, тобто незалежні і залежать від обсягу виробництва.
Постійні витрати можуть мати місце навіть у тому випадку, якщо виробництво взагалі не здійснюється - це орендна плата, оплата охорони і управлінського персоналу, податки тощо
У групу витрат, що залежать від обсягу виробництва, входять: плата за вихідні матеріали, напівфабрикати, оплата енергії всіх видів, заробітна плата робітників. [13 c.168-173]
З
TC
TVC
TFC
про Про
Рис. 1.1. Витрати фірми (підприємства)
Сума постійних (TFC) і змінних (TVС) витрат становить валові, або загальні, витрати (ТС), тобто грошові витрати на виробництво продукції: ТС = TFC + TVC. Графічно ця залежність зображена на рис. 1.1. Для зручності розрахунків кожен вид витрат усереднюється шляхом ділення на кількість виробленої продукції. Розрізняють загальні середні витрати (АТС), середні постійні (AFC) та середні змінні (AVC).
У мікроекономіці розподіл витрат на постійні та змінні має практичне значення при розрахунках на короткий проміжок часу, так як в тривалому періоді всі витрати мають тенденцію до зміни.
Крім розподілу витрат виробництва на постійні та змінні застосовується їх поділ на внутрішні і зовнішні. Внутрішні витрати - Це витрати самого підприємства на техніку, технологію і організацію виробництва. Під зовнішніми витратами розуміються витрати, пов'язані з постачальниками, за поставлені ресурси та енергію. Ці витрати безпосередньо пов'язані з коливанням цін на ресурсному ринку.
В останніх неокласичних теоріях значне місце відводиться граничним витратам, які відображають додаткові витрати на виробництво кожної надпланової одиниці продукції.
Ці витрати необхідні при визначенні оптимального обсягу виробництва, при якому прибуток підприємства може бути максимальною. Подальше збільшення обсягу виробництва, як правило, призводить до зниження прибутку. Граничні витрати розраховуються як різниця між валовими витратами базового і програмованого періоду.
Якщо на виробництві спостерігається зростання змінних витрат, то зростають і загальні витрати до тих пір, поки величина граничних витрат стане менше середніх (рис. 1.2). При рівності граничних і середніх витрат ринкова цін...
