Жолудзеву, камандзіру дивізіі А. Пастревічу и інш. НеСћміручи подзвіг на Курскай Дузе здзейсніСћ летчик-знішчальнік
А. Гаравец, Які Сћ адним баі цаной уласнага жицця збіСћ 9 варожих бамбардзіроСћшчикаСћ. Сотні тисяч беларусаСћ бралі Сћдзел у фарсіраванні Дняпра. Асобния з іх - куляметчик Дз. ЖмуроСћскі, связісти М. Піліпенка
І. КарасеСћ и інш. заслужилі звання Героя Савецкага САЮЗ. Бессмяротнай СЛАВАНА пакриСћ сябе радави Ю. СмірноСћ пад годину визвалення Беларусі, Які трапіСћ у Палон, альо НЕ видаСћ планаСћ камандавання и загінуСћ. Вядоми імени 14 беларусаСћ, якія паСћтарилі подзвіг А. Матросава, грудзьмі закрилі амбразури варожих агнявих кропак. Плиг штурмі Берліна праславіліся камандзір палиця А. Жук, камандзір роти Дз. ПенязькоСћ, танкіст А. ФілімонаСћ, летчик П. ГалавачоСћ. Сімвалічним з яСћляецца факт, што Сћ ліку тих, хто СћсталяваСћ сцяг Перамогі над рейхстагам, биСћ били партизан М. ЯгораСћ. З 11693 воінаСћ, якія атрималі звання Героя Савецкага САЮЗ, 466 билі беларусамі або вихадцамі з Беларусі. Чацвярим з іх - летчику П. Галавачову и танкістам І. ГусакоСћскаму, С. Шутаву, І. ЯкубоСћскаму - гета звання було присвоена двойчи. 67 наших суайчиннікаСћ Сталі кавалерамі ордена Слави Трох ступеняСћ. РАТН Сћклад 400 тис. воінаСћ-беларусаСћ биСћ аценени баявимі орденамі и медалямі.
Добра вядоми масави партизанскі и падпольни рух на Беларусі.
Партизанскія Атрада І група ствараліся на базі народнаго апалчення, знішчальних батальенаСћ, з камандзіраСћ и байцоСћ Чирвонай Арміі, якія апинуліся Сћ тилі ворага. Партизанскі рух биСћ усенародним, дзейнічалі 1255 партизанскіх атрадаСћ, 213 бригад, больш 370 тисяч Чалавек. КіраСћніцтва ажиццяСћляСћ Беларускі штаб партизанскага руху. У МАІ 1942 ЦК КП (б) Б зацвердзіСћ текст "Партизанскай присягі". У савецкім тилі дзейнічала специяльная школа ("асобі Беларускі збор") для падрихтоСћкі партизан и падпольшчикаСћ. Партизани трималі акупантаСћ у страху и напружанасці, разладжвалі тил гітлераСћскай арміі, знішчалі варожия гарнізони и паліцейскія Сћчасткі, видавалі и распаСћсюджвалі падпольния газети и лістоСћкі, зводкі СаСћінфармбюро. Грандиезнимі и ефектиСћнимі билі вки етапи рейкавай Вайни партизан: дерло - з 3 жніСћня да сяредзіни верасня 1943; другі - у іншої палового верасня-кастричніку 1943; треці - напяредадні и Сћ ходзе визвалення Беларусі. Масави падриСћ чигунак садзейнічаСћ дезарганізациі перавозак живой сіли, баявой технікі и боеприпасаСћ для гітлераСћскай арміі. Партизани Сћстанавілі кантроль за Рухам чигуначнага транспарту НЕ толькі на магістралях Брест - Гомель, Мінск - Орша, альо и інших, а таксамо на многіх шасейних и амаль на Сћсіх грунтавих дарога. Пад годину баеСћ за Білорусь увосени 1943 партизани правялі буйнамаштабную диверсійную аперацию пад назвав В«КанцертВ». У яе виніку прапускная здольнасць білоруських чигунак скарацілася амаль удва...