Фільмера (пом. 1653) В«Патріарх або природна влада королів В», написана ще в роки революції і видана роялістами в 1680 р. У цій книзі доводилося, що королівська влада є пряме продовження патріархальної влади Адама і воля короля непідвладна законом.  
 Другий В«Трактат про урядВ» поклав початок розвитку теорії буржуазного конституційного держави.  У цьому трактаті Локк виступає проти ідеї абсолютної монархії, яка підтримувалася прихильниками Стюартів. Неприйнятна для нього була і гоббосова апологія абсолютної центральної влади, наприклад у вигляді диктатури Кромбеля.  Але ще менш згоден був він з ідеями республіканців-демократів.  Займану Локком позицію в питанні про політичний устрої держави можна охарактеризувати як компромісну між прийняттям монархії і вимогою республіки.  Але це не компроміс у сенсі коливається, визначилась точки зору.  Позиція Локка спирається на реальні політичні умови існування панівних класів, завойований дворянсько-буржуазним блоком.  Локк відстоює принцип конституційної парламентарної монархії з поділом: законодавча, виконавча (включаючи судову) і В«ФедеративнаВ» (т.е яка відає зовнішніми зносинами) влада.  Верховна, законодавча, влада зосереджена в парламенті, виконавча - у підзвітної парламенту уряду на чолі з королем.  Законодавча діяльність парламенту розвивається відповідно до В«волею більшостіВ», аналогічно як в механіці тіло рухається в напрямку, близькому напрямку більшою з прикладених сил.  Результатом цієї діяльності є закріплення в законах різних В«свободВ» громадян, під якими Локк має на увазі, як виявляється на перевірку, формально буржуазні свободи.  Локково вчення про поділ влади виражало складалися у реальному політичному житті Англії поділ влади між буржуазією і обуржуазнених дворянством, представляючи собою також, згідно з зауваженням К.Маркса, своєрідну аналогію промислового поділу праці.  Теорія поділу влади була перенесена потім Монтеск'є на французьку грунт і отримала подальший розвиток. 
				
				
				
				
			  Політичне вчення Локка було яскравим вираженням горезвісного буржуазного В«здорового глуздуВ», згідно з яким, як вказував К.Маркс, розум представника капіталістичного класу і є нібито нормальний людський розум.  Тверезий розрахунок і відмова від далекосяжних надій, пристосування до обставин і В«помірністьВ» характеризують цей горезвісний В«здоровий глуздВ» із зовнішнього боку.  Англійські буржуазні дослідники писали про Локке, що він висловив у своїй творчості В«перехід від століття ентузіазму до століття розуму В». 
  Сукупність усіх цих поглядів отримала у Локка своє теоретичне обгрунтування.  У відмінності від Гоббса, Локк розглядає первісне (Т.е додержавне) стан людей не як В«війну всіх проти всіхВ», а як стан свободи, рівності і незалежності, в рамках якої всі люди мали рівні можливості для мирного, взаімодоброжелательного преуспеянія, заснованого на приватній власності. 
  Таким чином, Локк більш оптимістично, ніж Гоббс, оцінював В«людську природуВ».  Згадане вище міркування озна...