тові або вкладення повної суми його вкладу, або створення подоби резерву. В цілому, вони віддають перевагу саме другий шлях, вилучаючи 10% вкладу для утворення відповідного фонду.
Банки розробляють власний алгоритм розподілу прибутку. В«Аль-Барака бенкінг ГрупВ» пропонує вкладникові спільний інвестиційний рахунок і спеціальний інвестиційний рахунок. Дохід банку, складаний з надходжень від капіталовкладень і агентської винагороди, розподіляється наступним чином. Одна частина його, згідно узгодженої пропорції, відходить клієнту; з цієї суми також утримується агентську винагороду. Залишилося частина прямо надходить на рахунки акціонерів, так як банк використовує для проведення операцій і свій капітал, який сформований за рахунок внесків власників. Отримані ж від клієнтів комісійні зараховуються в сукупну прибуток банку, распределяемую за підсумками року. Це - стандартна формула, вживана для спільного рахунку. У разі спеціального рахунку маються деякі відмінності, які полягають у тому, що комісійна винагорода тобто не фіксована величина, а якийсь відсоток від суми інвестованого капіталу клієнта, дохід обчислюється не від прибутку, принесеної трансакцією, а як сума приросту капіталу (тобто різниця між вкладеної сумою і сумою, отриманою від реалізації активу).
У В«Бахрейн Ісламік БенкВ» чистий прибуток розраховується за формулою ПРИБУТОК = НАДХОДЖЕННЯ - ВСЕ ВИТРАТИ БАНКУ - РЕЗЕРВ (як загальна сума резервів по різних типах рахунків). Банк залишає за собою 25% від отриманої прибутку, решта 3/4 йдуть вкладникам. Основа розрахунку прибутку окремого клієнта - мінімальний помісячний залишок на рахунку, тобто та сума, якої банк може скористатися для активних операцій. Для калькуляції береться питома вага конкретного типу рахунків у загальній масі інвестованих коштів.
Слід обмовитися, що питання про розподіл прибутків не настільки тривіальний і являє собою ще один проблемний аспект діяльності ісламських банків.
Загальновизнано, що робота ісламського банку в певному відношенні нагадує роботу ризикового відкритого спільного фонду. Однак це лише зовнішню схожість. Згідно дефініції, прийнятої, скажімо, в США., інвестиційна компанія є фінансова організація, що продає свій капітал, вкладає надходження від продажу з метою досягнення сформульованих нею інвестиційних цілей і розподіляє серед своїх акціонерів чи пайовиків чистий дохід та суму чистого приросту капіталу. Одним з видів інвестиційної компанії є відкритий, або спільний, фонд. Такий фонд випускає вільно обертаються на ринку цінні папери, що підлягають погашенню за пред'явленням. Право власності у фонді оформлено у вигляді його акцій або паїв, з якими прямо співвідноситься пропорційна частина чистих активів. У відносинах з інвестиційною компанією покупці паїв виступають в якості акціонерів, то є власників деякої частини її капіталу, і як такі мають право на регулярне отримання докладної інформації про бізнес і право голосу з істотних питань, скажімо, змін...