, книга постає перед людиною цілісним світом, що визначає зміст і форму будь-якого літературного твору. Для Борхеса, - заявляє вітчизняний дослідник І.B. Завадська, - структура книги, кожна буква в ній - не плаття думки, а думка у своїй безпосередній даності < span align = "justify">. Додаючи при цьому, що до ... інтерпретації естетичного об'єкта, яким є книга, сприйняття розглядається як конституирующий фактор, як процес породження самого естетичного об'єкта . У цьому формулюванні укладено сутнісне відміну книги від інших видів документа, єдиним призначенням яких є передача конкретного тексту.
За афористичним висловом Б.І. Коссова, кожна книга - звичайно, документ, але далеко не кожен документ - книга . Ця думка не несе ідеї якогось переваги книги над документом, як вважають деякі дослідники, вона лише свідчить про те, що книгу від інших джерел інформації (в даному випадку - документів) в першу чергу відрізняє її форма. І всупереч думку самого Коссова, технічний прогрес аж ніяк не передбачає все нових і нових її модифікацій. Навпаки, досконалість її виробленої століттями форми служить для людини провідником всього того, що в книгах міститься. Звідси і одвічне прагнення людини до досконалості, але не видозміні форми книги .
У роботах сучасних дослідників книги А.А. Сидорова, Є.І. Кацпржак, І.Є. Баренбаум, Н.М. Сікорського, А.В. Западова, СП. Луппова, Є.Л. Немирівського, Є.Л. Діннерштейна систематизовано багатий фактичний матеріал. p align="justify"> Ми можемо говорити про чотири основні аспекти, в яких історики книги розглядають її:
книга і її форма;
книга і її зміст;
книга і її поліграфічне виконання;
книга і її поширення .
Початок російської книжності, підтверджене історичними джерелами, належить до кінця X ст. У XI в. київський князь Ярослав Мудрий, як свідчить літописець, засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаємо, вчення одержуючи книжне . По наказу Ярослава Мудрого вчені перекладачі й переписувачі перекладали з грецької на словенське лист і переписували книги.
Найдавніша рукописна книга, що дійшла до нас, - Остромирове Євангеліє (1056-1057 рр..), свідчить вже про високому рівні книжкового мистецтва та книжко...