ових продуктів і послуг, а також збільшити гнучкість виробництва. (Хейвуд, 2004)
. Аутсорсинг бізнес процесів. Даний термін характеризує комплекс другорядних технологічних процесів, склад яких постійно змінюється . [Хейвуд, 2004, с.52] Сюди входять фінанси і бухгалтерія, трудові ресурси, облік і аудит, постачання, та інші процеси які можуть бути характерні для певної галузі. (Хейвуд, 2004)
При іншому підході до визначення видів аутсорсингу, можна виділити чотири основних види: ресурсний, функціональний, операційний і виробничий. (Курбанов, Плотніков, 2012)
В· Ресурсний аутсорсинг визначається па принципом основного ресурсу, це може бути професійний ресурс, виробничо-технологічний, фінансово-адміністративний, географічний аутсорсинг і аутсорсинг інформаційних систем. (Курбанов, Плотніков, 2012)
В· Функціональний аутсорсинг полягає у виконанні сторонньою організацією певних бізнес процесів, таких як: маркетинг, HR, логістика, бухгалтерський облік та інші функції. (Курбанов, Плотніков, 2012)
В· Операційний аутсорсинг це аутсорсинг в сфері послуг. Це можуть бути ділові послуги (будівельні, охоронні, архітектурні та ін), транспортні послуги, торговельні послуги (готельні, громадське харчування). (Курбанов, Плотніков, 2012)
В· Виробничий аутсорсинг може являти собою аутсорсинг основного виробництва або аутсорсинг виробництва комплектуючих деталей. (Курбанов, Плотніков, 2012)
Як правило, на рішення компанії про перехід на аутсорсинг впливають такі фактори як наявність конкурентного середовища і дефіцит яких ресурсів. Для багатьох компаній аутсорсинг це можливість вирішити проблеми з модернізацією обладнання, кадровим дефіцитом, паралельно знижуючи витрати і підвищуючи якість. (Курбанов, Плотніков, 2012)
Іншими словами, можна сказати, що якщо певні бізнес процеси не є унікальними для даної компанії і не створюють конкурентних переваг, більше того, якщо дані процеси стандартизовані і мають готові рішення на ринку послуг аутсорсингу, то збереження даних процесів усередині компанії не доцільно з точки зору забезпечення власного розвитку. (Анікін, Рудая, 2009)
Таким чином, більшість підприємств, які залучені в міжнародні ринкові відносини, повинні були вибрати між двома варіантами ведення бізнесу. Перший варіант - це самостійно розробляти і виробляти свою продукцію, або сконцентруватися виключно на розробці дослідних зразків, а виготовлення комплектуючих і готової продукції передати стороннім фахівцям. (Курбанов, Плотніков, 2012)
Але при прийнятті рішення про перехід на аутсорси...
