єю проблемою - проблема пристановища іногородніх для ночівлі та переговорів. На це йшли додаткові кошти, тому Петро I ввів трактири (польське слово) - так звані придорожні готелі з рестораном, де можна було переночувати і повеселитися з друзями в теплі. У трактирах було дозволено замовляти їжу, вечора стали гуманнішими. p align="justify"> До середини століття в моду увійшли В«ГербергаВ» - так звані первинні готелі, В«трактири з ліжкамиВ». Проживають в Герберга покладався чай, кава, горілка, шоколад та інші частування. В«Стіл для приїжджаючихВ» - особливе властивість, що відрізняє Герберга від своїх сучасних прототипів. p align="justify"> Узаконення трактирів і Герберга сталося в 1770 році, їх розділили на 4 категорії.
У часи приходу на трон Катерини II все це поширювалося стрімко швидко. У 1783 році було всього 23 трактиру та іншого, а в 1790 вже 135. На головних вулицях містах Росії стали важити шикарні вивіски-реклами, які відображали культуру Росії та її зв'язку: В«Місто ЛондонВ», В«Місто ЛюбекВ», В«Шведський трактирВ» та інші. p align="justify"> Кінець XVIII століття завершується відкриттям шедевра В«Слов'янський БазарВ» у Москві. Тут було все, що завгодно душі: приємна музика, цигани, великий вибір страв. Російська душа гуляла з розмахом. br/>
В§ 2. Харчування першої пол. XIX століття
На вулиці 1806. Міська Дума стверджує закон про зміст трактирів: дозволено побудувати 50 трактирів і Герберга, кавових будинків та інших закладів. Це було величезна радість для любителів погуляти, випити, холостяків або любителів випити чашечку кави. У кожному Герберга необхідно було мати ліжко для постояльців, утримувати житло в охайності. p align="justify"> У кавових будинках стали подавати морозиво і шоколад, що не дозволялося будувати заклад без згоди Думи, це каралося штрафом.
У трактири і харчевні стали пускати тільки чистих і охайно одягнених людей, всі, кому доводилося напиватися до біс свідомості - охорона виводила на вулицю, не влаштовувалися бійки і розбирання, відпочинок став культурним.
У 1819 році вийшло положення про дозвіл тільки 50 закладів харчування на території кожного міста. Заборонялося залишати закладу в церковних будинках, близь кадетських корпусів. Весь дохід від утримання трактирів і харчевень йшов до міського дохід. Режим роботи з 9 ранку до 11 години вечора, не дозволялося співати і влаштовувати танці, тільки більярд, вірніше, 3 на трактир. p align="justify"> Трактири створювали піраміду, на вершині яких були, так звані, фешенебельні ресторани вищої якості харчування, обладнання та обслуговування.
У 1821 році виділялося вже 5 категорій трактирних промислів: ресторації, кавові будинки, трактири, готелі та харчевні. Кафе стали відкривати і в розважальних центрах і в торгових точках. p align="justify"> Ще один заклад В«трактирного промислуВ» став ресторан. Перший...