у, до демократизації, до руйнування середньовічного корпоративізму в ім'я буржуазного індивідуалізму, частою ініціативи та підприємництва.  Всі ці сподівання в містифікованій формі містилися в основному принципі Протестантизму - В«порятунок особистою віроюВ».  З нього випливало заперечення за духовенством містичної здатності В«відпускати гріхиВ» і розподіляти надприродну В«благодатьВ», поширення причастя вином на мирян, скасування целебіта, чернецтва, земельних церковних володінь, спрощення обрядовості.  Згідно протестантському віровченню, В«порятунокВ» досягається не зовнішнім виразом релігійності, а внутрішнім суб'єктивним благочестям, В«переживанням віриВ».  Пориваючи з феодалізіровавшемся християнством, протестантизм відкинув В«священне писанняВ» як джерело віровчення на користь В«священного писанняВ».  Воно було переведено на національні мови, його читання і пропаганда були не тільки дозволені кожному віруючому, але і поставлені в обов'язок.  Пишний католицький культ протестантизму замінився проповіддю, спільними молитвами, співом псалмів. p align="justify"> Складний класовий склад реформаційного табору, вельми різні конкретні умови виникнення протестантизму в різних країнах - все це призвело до того, що протестантизм з самого початку була не єдиним цілим, а сукупністю самостійних форм.  Початковими, що виникли вже в XVI ст.  формами протестантизму були: лютеранство, кальвінізм, англіканство, анабаптизм.  Різні напрямки протестантизму відрізнялися більшою чи меншою послідовністю у проведенні у життя церкви основних принципів протестантизму, в тому числі в запереченні церковної ієрархії.  Якщо анабаптисти взагалі скасували духовенство, то англікани зберегли складну церковну ієрархію; в лютеранстві є єпископи, пастори запрошуються, але не зміщуються громадою; в кальвінізмі єпископів, як правило, немає, пастори та пресвітери вибираються громадою, культ біднішими і простіше. p align="justify"> закінчити в основному до кінця XVI ст.  на континенті Європи формоутворення всередині протестантства було продовжено в Англії та пізніше в США.  В Англії і в англомовних країнах кальвінізм набув форми пресвітеріанства, істотно не відрізнявся від європейського континентального кальвінізму.  Більш демократичні, ніж пресвітеріани, конгрегаціоналістів або індепенденти встановили автономність громад.  У XVII в.  на базі менонітства і конгреціоналізма склалися такі різновиди протестантизму, як баптизм, квакерство. [20, с.  639]. p align="justify"> Пресвітеріани (англ., од. ч. Presbyterian, - старший) - прихильники ортодоксально-кальвіністських церков шотландско-англійського походження; політична партія періоду англійської буржуазної революції XVIIвека.  Пресвітеріанська церква в Шотландії була заснована учнем Кальвіна Дж. Ноксом; тут вже в 1560 парламентом був прийнятий пресвітеріанський символ віри, а у 1592 пресвітеріанська церква була остаточно визнана державною.  У 70-ті рр..  пресвітеріанські громади виникли в Англії; пресвітеріани становили пра...