рганізаційно-розпорядчої документації) - це одиниця якого-небудь конкретного природного або штучного мови (слово, словосполучення, абревіатура, символ, поєднання слова і букв-символів, поєднання слова і цифр-символів), що володіє в результаті стихійно сформованій чи особливої ??свідомої колективної домовленості спеціальним термінологічним значенням, яке може бути виражене або в словесній формі, або в тому чи іншому формалізованому вигляді і досить точно і повно відображає основні, суттєві на даному рівні розвитку науки і техніки ознаки відповідного поняття [3 ]. Термін - слово, обов'язково співвідносне з певною одиницею відповідної логіко-понятійної системи в плані змісту.
Яка ж лінгвістична природа терміна? По-перше, термін - це невід'ємна органічна частина лексичної системи літературної мови. По-друге, терміни відрізняються від інших розрядів слів своєї величезної інформаційної насиченістю [6].
У науковому і технічному терміні дано найбільш точне, концентроване і економне визначення наукового або технічного поняття.
Основна вимога до терміну, його однозначність. У общетермінологіческом плані це вимога реалізується двома шляхами, т. к. існують дві категорії термінів:
) загальнонаукові і загальнотехнічні терміни;
) спеціальні (номенклатурні) терміни.
Загальнонаукові та загальнотехнічні терміни виражають загальні поняття науки і техніки. Терміни існують не просто в мові, а в складі певної термінології. Термінологія, як система наукових термінів, являє собою підсистему всередині загальної лексичної системи мови. Розвиток лексики сучасної російської мови. Термінологія - це система понять даної науки, закріплених у відповідному словесному вираженні. Що таке термін і термінологія? Якщо в загальному, мовою (поза даною термінології) слово може бути багатозначним, то, потрапляючи у певну термінологію, воно набуває однозначність [15].
Специфіка термінів як особливого лексичного розряду слів полягає в тому, що вони створюються в процесі виробничої та наукової діяльності і тому функціонують лише серед людей, що володіють соответствующего науковими і виробничими реаліями, тобто макроконтекстом. Тому на відміну від звичайних слів, однозначність яких у мовної комунікації забезпечується ситуацією чи лінгвістичним контекстом, однозначність терміна регламентується екстралінгвістичним макроконтекстом або лінгвістичним мікроконтекстом.
Термін не потребує контексті, як звичайне слово, так він 1) член певної термінології, що і виступає замість контексту; 2) може вживатися ізольовано, наприклад, в текстах реєстрів або замовлень в техніці, 3) для чого і повинен бути однозначним не взагалі в мові, а в межах даної термінології [14].
В межах лексичної системи мови терміни проявляють ті ж властивості, що й інші слова, тобто їм властива і антонімія, і ідіоматика. Наприклад, термін «valve» в машинознавства позначає «клапан», в радіотехніці «електронна лампа», в гідравліці «затвор»; термін «power» у фізиці означає «потужність», «енергія», у математиці - «ступінь», в оптиці - «сила збільшення лінзи».
Один і той же термін може входити в різні термінології даної мови, що являє собою межнаучное термінологічну омонимию, наприклад: 1) в хімії, 2) у філології, 3) в політиці (реакція, відгук, відповідь д...