Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Учебные пособия » Оборотні кошти підприємства. Трудові ресурси та оплата праці

Реферат Оборотні кошти підприємства. Трудові ресурси та оплата праці





фактично відпрацьований час (у годинах).

Тарифна ставка - це абсолютний розмір оплати праці різних груп і категорій робітників за одиницю робочого часу. Вихідною є мінімальна тарифна ставка, або тарифна ставка першого розряду. Щоб застосовувати однакові ставки до робітників різної кваліфікації, використовуються тарифні сітки. У них представлено певне число розрядів і відповідних коефіцієнтів. Тарифний коефіцієнт нижчого розряду приймається за одиницю. Тарифні коефіцієнти наступних розрядів показують, у скільки разів відповідні тарифні ставки більше тарифної ставки першого розряду. Необхідна кваліфікація при виконанні тієї чи іншої роботи визначається розрядом. Розмір оплати праці робітника зростає в міру підвищення розряду виконуваної ним роботи. Більш високий розряд відповідає роботі більшої складності.

Порядок тарифікації робітників визначається статутом підприємства або колективним договором. У зв'язку з можливим розбіжністю вимог різних підприємств, останні мають право провести тарифікацію будь-якого робочого, в тому числі і має кваліфікаційний розряд, який був йому присвоєний на іншому підприємстві.

Тарифна ставка являє собою розмір оплати за працю певної складності, вироблений в одиницю часу (годину, день, місяць). Тарифна ставка - це головна і відносно постійна частина заробітної плати, від неї ведуться розрахунки з визначення розміру надбавок, премій, доплат та інших виплат.

Держава визначає мінімальну тарифну ставку у вигляді мінімальної заробітної плати.

Погодинна заробітна плата має дві системи - просту почасову і почасово-преміальну.

При простої погодинної системі оплати праці розмір зарплати залежить від тарифної ставки, відповідної присвоєному кваліфікаційному розряду, або від окладу і відпрацьованого робочого часу.

Прімер1. Робочий-почасових 6-го розряду відпрацював за місяць 120 годин. Тарифна годинна ставка 6-го розряду становить 16 руб. Отже, почасовий заробіток робітника дорівнює 16 руб. х 120 годин = 1920 руб.

Приклад 2. У жовтні працівник прохворів 3 робочих дні. Кількість робочих днів за графіком у цього місяця - 23. Посадовий оклад працівника - 800 руб. Кількість відпрацьованих днів у жовтні - 20 (23-3). Нарахований заробіток за відпрацьований час у жовтні (тобто за 20 днів) складе 696 руб. (800руб.: 23 дні х 20 днів).

При почасово-преміальною системою оплати праці працівник понад заробітку за тарифної ставки (окладу) за фактично відпрацьований час додатково отримує премію за досягнення певних кількісних і якісних показників.

При відрядній формі оплати праці заробіток робітникові нараховується за кожну одиницю виробленої продукції або виконаного обсягу робіт за спеціальними розцінками. Розцінки розраховуються, виходячи з тарифної верстати, відповідає розряду даного виду робіт і установленої норми виробітку (часу).

Відрядна форма оплати праці залежно від способу обліку вироблення і застосовуваних видів додаткового заохочення (премії, підвищені розцінки) підрозділяється на системи: пряму відрядну, непряму відрядну, відрядно-преміальну, відрядно-прогресивну. Залежно від способу визначення заробітку робітника (За індивідуальним або груповим показниками роботи) кожна з цих систем може бути індивідуальною або колективною.

При прямій відрядній системі зарплати праця оплачується за розцінками за одиницю виробленої продукції, які визначаються множенням тарифної ставки розряду роботи на відповідну норму часу. Загальний заробіток розраховується шляхом множення відрядної розцінки на кількість виробленої продукції за розрахунковий період.

При непрямої відрядній системі розмір заробітку робітника ставиться в пряму залежність від результатів праці обслуговуваних їм робочих-відрядників, як правило, ця система застосовується для оплати праці допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням основних технологічних процесів (наладчиків і настроювачів в машинобудуванні, помічників майстрів у текстильній промисловості та ін.)

Загальний заробіток розраховується або шляхом множення ставки допоміжного робітника на середній відсоток виконання норм обслуговуваних робочих-відрядників, або множенням побічно відрядної розцінки на фактичний випуск продукції обслуговуваних робочих. Розчеплення визначається як частка від ділення тарифної ставки робітника, оплачуваної по даній системі, на сумарну норму виробітку обслуговуваних виробничих робітників.

При відрядно-преміальною системою робочий понад заробітку за прямими відрядними розцінками додатково отримує премію за певні кількісні та якісні показники, передбачені діючими на підприємстві умовами преміювання.

При відрядно-прогресивній системі зарплати працю робітника в межах виконання норм оплачується за прямими відрядними розцінками, а при виробленні понад ці вихідних норм - за підвищеними.

Межа виконання виробітку, понад якого робота оплачується за підвищеними розцінками, встановлюється, як п...


Назад | сторінка 5 з 6 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Сутність, склад і зміст тарифної системи оплати праці
  • Реферат на тему: Тарифна система оплати праці. Поняття зайнятості
  • Реферат на тему: Робоче місце і його організація. Тарифна система оплати праці
  • Реферат на тему: Про відрядній формі оплати праці як про найбільш оптимальному порядку винаг ...
  • Реферат на тему: Удосконалення системи оплати праці робітників