ут є озима пшениця, соняшник, баштанні та ефіроолійні культури. Наявність великої кількості тепла сприяє розвитку виноградарства, а з розширенням мережі зрошення створюються умови для вирощування рису і овочів. У Степу, як і на Поліссі та в Лісостепу, добрі умови для скотарства, вівчарства та птахівництва.
У Карпатах грунтовий покрив змінюється як у широтному, так і у вертикальному напрямках. Найбільш придатними для сільського господарства є Закарпатська низовина і Передкарпаття. У гірських районах землеробство розвивається лише у вузьких долинах річок.
Для Закарпатської низовини характерні, головним чином, дерново-підзолисті і дерново-глеение грунту. Грунти Передкарпаття в основному дерново-середнепідзолисті і поверхностноглеение. У гірській зоні переважають бурі лісові грунти.
Висновок
зерновий сільськогосподарський тваринництво грунтовий
Отже, природні умови і ресурси України в цілому сприятливі для розвитку сільського господарства. Переважно рівнинний рельєф, достатня кількість тепла і вологи в період активної вегетації, великі площі родючих грунтів дають змогу вирощувати найрізноманітніші сільськогосподарські культури помірної зони і розвивати всі основні галузі тваринництва.
Земельний фонд України характеризується високим ступенем освоєння. Сільськогосподарські угіддя займають 42,4 млн. га, або 70% загальної земельної площі. Землі, які потребують освоєння, займають лише 2,5% її території. У сільському господарстві земля є найважливішим засобом виробництва.
Література
1. Географічна енциклопедія України. 1 тому.- Київ: Українська Радянська Енциклопедія ім. Н.П. Бажана, 2009р. 457ст.
. Соціально-економічна географія України / за редакцією А.І. Шаблій.- Львів: Світ, 2002р. 302ст.
. Заставний Ф.Д. Географія України.- Львів: Світ, 1994р. 136ст.
. агроекономічний географія України. редакцією Н.Д. Пістуна і Є.І. Шиповича.- Київ: Вища школа, 1999р. 144ст.