Ми постійний фон випадкових збурень, на тлі якого і виникають »соціально - економічні мутації«. »Пальним", що забезпечує розвиток систем, є нова інформація, яка має принципово інноваційний характер, і, за визначенням, не може бути повністю передбачуваною, тобто породжує невизначеність. Отже, можна зробити висновок, що як об'єктивно існуючі невизначеність, конфліктність, так і неповнота інформації, неоднозначність прогнозів, зміни, як у навколишньому середовищі, так і в самій систем, трансформаційні процеси, мало часу породжують ризик.
В економіці потужним стимулом генерування нової інформації виступає конкуренція, організована за принципом: низькі витрати - висока якість - зростання виробництва товарів і послуг та обсягів продажів - отримання високих прибутків. Це автоматично відкриває дорогу науково - технічним винаходам, їх впровадженню, тиражуванню, одночасно породжуючи ризик, який є багатогранним.
Величезний зростання складності економічних систем, яке спостерігається протягом останніх десятиліть і, безумовно, пов'язане з науково - технічним прогресом, наводить ряд проблем. На думку багатьох вчених - економістів, реальні процеси господарювання вимагають від економічної науки перегляду традиційних уявлень, згідно з якими економічний розвиток тотожно економічному зростанню, що вимірюється в темпах приросту кінцевої продукції (внутрішнього валового продукту). Термін «економічний розвиток» одночасно повинен включати як поняття зростання, так і стійкості, економічної безпеки і обумовлений невизначеністю, конфліктністю ризик. Забезпечення сталого розвитку передбачає, в приватості, використання частини ресурсів на підтримку певного рівня стабільності системи, допустимої ступеня ризику. Ця частина ресурсів є своєрідною платою за складність економічної системи і зниження ступеня ризику до допустимих меж. Аналізований питання двох різних напрямів використання ресурсу (на розширення системи і зниження ризику) не повинен розумітися механічно. У ряді випадків доводиться говорити про оптимальний обсязі інвестицій, який забезпечує максимальну інтенсивність росту при заданому рівні стійкості та ризику або про зниження ступеня ризику по задовільним темпами зростання.
У сучасних умовах, крім вимог щодо підтримки еколого - економічної та еколого-соціальної стабільності, головне місце займає завдання забезпечення соціально - економічної безпеки та сталого економічного розвитку. Сталий розвиток - це концепція, ідеологія, реакція світової спільноти на кризові явища в біосфері, політиці, економіці. Концепція сталого розвитку була висунута на конференції Організації Об'єднаних Націй, що відбулася в Ріо - де - Жанейро в 1992 р. Документи і концепція цієї конференції відрізняються від численних попередніх документів, прийнятих на міжнародному рівні, кількома принциповими рисами:
упор, що глобальні проблеми, які стоять перед цивілізацією, автори концепції дивляться з позицій не світової спільноти, держави, регіону, якоїсь організації, а з позиції окремої людини;
концепція згідно її суті не розділяє людей, а об'єднує їх, незалежно від того, проживають вони в багатому Півночі, або бідному Півдні, чи є вони чи лібералами, або соціал - демократами і т.д., тих, хто живе тепер і хто прийде на нашу планету в майбутньому;
концепція вперше ставить в центр уваги інтереси не тільки нинішнього, а й майбу...