Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Події качану XIX век у творах Т.Г. Шевченка

Реферат Події качану XIX век у творах Т.Г. Шевченка





авніків керівнікамі держав, турецький султан Мурад III направивши на Дунай 100-тисячна армію и пригрозивши Польщі великою війною. Тож, чи не маючі Іншого виходе, Баторій теж почав збіраті військо проти козацького господаря Молдови.

У такій сітуації Іван Підкова повернувши на Запорожжя, де невдовзі підступом та зрадою польського воєводі князя Збаразького БУВ захоплений и доставлених до Львова.

За Вимогами турецького султана, Який спеціально для цього направивши до Львова своих послів, король Баторій все ж таки віддав наказ стратіті козацького гетьмана. 16 червня 1578 году в прісутності Великої кількості народу и турецьких послів на Рінковій площі у Львові Іванові Підкові Було відтято голову. Перед Стратій в последнего Слові гетьман сказавши: «Мене привели на смерть, хоч в своєму жітті я не звершив Нічого такого, за що заслужив бі подібний Кінець. Я знаю Одне: я всегда боровся чоловікова як чесний Лицар проти ворогів християнства и всегда діяв для добра и корісті своєї Батьківщини, и Було у мене єдине бажання - буті їй опорою і захист ... ».

Так загінув славний лицар и відважній гетьман-флотоводець України Іван Підкова. После страти спочатку его останки поховали у Львівській Успенській церкві а Згідно козаки перепопоховалі его в одному Із монастирів біля Чернечої гори у Каневі, де раніше БУВ похований и Самійло Кішка. Про це знаходимо ПОВІДОМЛЕННЯ и у Тараса Шевченка. За свідченням его брата Варфоломія, Тарас Григорович, сидячий якось на Цій горі сказавши: «Оце тут могила Підкови, тут поховайте ї мене ...».

Про славу Івана Підкови та любов до нього козаків и народу промовісто говорити тією факт, что за смерть свого гетьмана запорожці довго мстили як туркам, так и полякам. Его смерть стала качаном ворожнечі между Україною и Польщею, тією іскрою, З якої спалахнула Визвольна війна под проводом Богдана Хмельницького.

Тарасова ніч - повстання под проводом Т. Федоровича (Трясила) (1630-1631 р.р.)

Уряд Речі Посполитої вновь посілює ТИСК на козаків, що не Кажучи Вже про шірокі масі селян та МІСЬКОЇ бідноті, намагається обернути козаків у підданіх польської шляхти, свое вірне знаряддя. У своїй політіці уряд Речі Посполитої спірався на урядівську політику Частини козацької старшини, а такоже вікорістовував суперечності между реєстровімі козаками и запорожцями. На тій годину гетьманом БУВ Грицько Чорний, бо Михайло Дорошенко загінув у бою под Бахчісараєм. У 1628 году Г. Чорний ставши справжнім Прихильники Речі Посполитої и намагався вікореніті «своєвільне» козацтво.

цею послужило приводом до нового повстання. У 1629 году запорожці звертаючись гетьманом досвідченого и відомого успішнімі МОРСЬКИЙ походами Тараса Федоровича (Трясила). А Вже Наступний 1630 року ВІН Очола козацько-селянське повстання. До повстанців прієдналіся и реєстрові козаки. Слід зауважіті, что в 20-30 роках національно-визвольний рух перемістівся на Лівобережну Україну. Це обумовлювалась самперед тім, що там, де раніше відбувався колонізаційній процес, завершівся Термін  Надання пільг слобожанам, после чего їх прімушувалі відбуваті панщину. Тому слобожани втікалі, поповнювалі виряджай запорозького козацтва, а во время повстання ставали его учасниками. Повстання охопіло Полтавщину, Київське Полісся и Запоріжжя. Повсталі козаки нападали на панські маєтки, вбивали власніків, управітелів,...


Назад | сторінка 5 з 9 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Історія селянського повстання под проводом Івана Болотникова
  • Реферат на тему: Повстання Богдана Хмельницького
  • Реферат на тему: Повстання під проводом Болотникова. Селянські війни
  • Реферат на тему: Селянсько-Козацькі повстання под проводом Криштофа Косинського и Северина Н ...
  • Реферат на тему: Н.М. Карамзін про Речі Посполитої