шти не просто повернути кредит, але й отримати - прибуток.
Позичальники використовують кредит настільки повно, наскільки це їм дійсно необхідно для реалізації власних економічних інтересів.
Кредитні відносини - це насамперед майнові відносини; за використання і повернення кредиту позичальник відповідає майном і цінностями, що є у нього. Безсумнівно, що майнові відносини створюють достатньо потужні стимули до раціонального використання позичених коштів.
З боку кредитора стимулюючим фактором є кредитний - відсоток. Кожен кредитор намагається постійно забезпечувати зростання своїх кредитних ресурсів.
Контрольна функція кредиту полягає в тому, що в процесі кредитування здійснюється взаємний контроль (як кредитора, так і позичальника) за використанням і поверненням позики. В економічній літературі контрольна функція кредиту часто розглядається лише як контрольна діяльність кредитора (банку).
Контроль є частиною загального механізму управління процесом кредитування. Сьогодні будь-який господарський суб'єкт не може дозволити собі нехтувати контролем за кредитом. Успішне управління кредитом вимагає об'єднання зусиль кредитного контролю із спрямованістю суб'єктів господарювання на отримання прибутку від надання (отримання) позики.
Існує суттєва відмінність у виконанні контрольної функції - кредиту з боку кредитора і з боку позичальника. Кредитор має можливість здійснювати контроль як за об'єктом кредиту (позичені вартості), так і за діяльністю позичальника. Позичальник не має можливості контролювати діяльність кредитора, він здійснює контроль лише за рухом позиченої вартості (тобто контролює лише об'єкт кредитних відносин).
Завдяки реалізації своїх функцій, кредитні відносини активно впливають на процеси відтворення і нагромадження капіталу як на макро-, так і на мікроекономі?? ЕСКОМ рівнях.
Проблема функцій кредиту є однією з найскладніших в теорії кредитних відносин. Дискусії ведуться, насамперед, з питань щодо кількості та змісту функцій, що випливають з різних підходів до сутності кредиту.
Всі функції кредиту взаємопов'язані, їх взаємодія забезпечує якісну стійкість кредитних відносин. Звичайно, при бажанні можна виділити й більш широкий набір функцій кредиту: акумулювання тимчасово вільних коштів; регулювання грошового обороту; економії витрат обігу; опосередкування кругообігу капіталу і т.д. Але саме чотири - виділені вище функції є головними.
2. Класифікація споживчого кредиту
Споживче кредитування існує в двох формах - пряме споживче кредитування (без посередництва торгових фірм, наприклад, у вигляді платіжних карт, кредитних карт); і з поручительством торгових фірм (банк укладає договір з торговою фірмою про кредитування її покупців, а фірма бере на себе поручительство за борговими зобов'язаннями покупців - позичальників перед банком і укладає договір з покупцями про умови кредиту, що погашається частинами). Ці договори передаються банку, який виплачує фірмі 80-90% суми кредиту, а решту частини зараховує на особливий - блокований рахунок. Покупець погашає кредит по частинах; куплені ним в кредит товари служать забезпеченням платежу. У разі непогашення в строк кредиту відповідні суми стягаються банком з блоковано...
