родукції. Класифікація витрат на постійні та змінні необхідна для того, щоб:
оцінити окупність витрат;
оптимізувати величину прибутку;
визначити запас фінансової міцності підприємства.
Зіставлення виручки від реалізації виробленої продукції з сукупними витратами дає можливість визначити величину прибутку, яку можна отримати при заданому обсязі виробництва і співвідношенні змінних і постійних витрат. З метою оптимізації прибутку розраховується вплив зміни обсягу виробництва на величину прибутку при заданому співвідношенні постійних і змінних витрат.
При проведенні аналізу витрат необхідно враховувати особливості їх зміни в разі збільшення або зменшення обсягів виробництва. Крім того, як зазначалося вище, структура витрат, сума постійних витрат і змінні витрати на одиницю продукції незмінні лише в певному (релевантному) періоді, що характеризується рівнем обсягів виробництва та кількості продажів. При значній зміні масштабів діяльності витрати також змінюються, формується новий релевантний діапазон.
Характеристика тенденцій у зміні змінних і постійних витрат в залежності від обсягу виробництва наведено в табл. 1.
Таблиця 1 - Постійні та змінні витрати при змінах обсягу виробництва в релевантному діапазоні
Обсяг виробництва (збуту) Змінні іздержкіПостоянние іздержкіСуммарниеНа одиницю продукцііСуммарниеНа одиницю продукцииРастетУвеличиваютсяНеизменныНеизменныУменьшаютсяПадаетУменьшаютсяНеизменныНеизменныУвеличиваются
Слід зазначити, що поділ витрат на постійні та змінні носить умовний характер. Іноді використовуються терміни «умовно-постійні» і «умовно-змінні» витрати. Наприклад, постійні витрати можуть змінюватися залежно від зростання цін, зміни вартості основних фондів в результаті переоцінки, перегляду норм амортизаційних відрахувань і т. д.
Змінні витрати не настільки жорстко залежні від обсягу виробництва. Наприклад, вартість сировини може змінюватися менш інтенсивно за рахунок того, що зі збільшенням обсягу закупівлі ціна знижується. Однак при проведенні аналітичних розрахунків, пов'язаних з визначенням оптимального розміру прибутку, доцільно абстрагуватися від можливого впливу інших чинників, виділивши в якості критерію класифікації витрат основний обсяг виробництва і реалізації продукції.
У діючій системі обліку та звітності диференціація витрат на постійні та змінні відсутня. Тому визначення їх величини вимагає проведення додаткових розрахунків. Ці розрахунки можуть проводитися трьома основними методами.
Перший метод - метод максимальної і мінімальної точки.
Визначається так звана ставка змінних витрат (СПИ), тобто середні змінні витрати в собівартості одиниці продукціі:
(1.1)
де
І max - максимальна загальна сума витрат, тис. руб.,
І min - мінімальна загальна сума витрат, тис. руб.,
ОП max - максимальний обсяг виробництва, тис. шт.,
ОП min,% - мінімальний обсяг виробництва у відсотках до максимального.
Другий метод - графічний.
На графіку зазначаються всі дані про сукуп...