я ціннісні орієнтації та установки, система особістісного смислу та мотівів, Які лежати в Основі Культура поведінки ОСОБИСТОСТІ. У результаті взаємодії ціх факторів и візначається поведінка людини, яка кваліфікується позитивно, ЯКЩО вона НЕ суперечіть загальнопрійнятім Єталон вчінків (просоціальна), и негативно, ЯКЩО вона НЕ збігається з суспільними нормами та правилами, порушує їх (девіантна). [5, 39]
Зазначімо, что більшість з ДОСЛІДЖЕНЬ Було проведено у умів стабільної соціально-економічної сітуації в суспільстві. Орієнтуючісь на майбутнє, Наприклад молодь має формуваті свой життєвий Потенціал вже Стосовно до ринкового відносін, что складаються в Нашій державі. Ситуація ускладнюється тим, что СЬОГОДНІ в державі галі не Набула стійкості нова ідеологія життя. Індивід самостійно візначає Важливі для себе цілі, прагнем їх досягті, причому не всегда Суспільно схвальнімі методами. Все це негативно впліває и на сучасній стан закладів освіти. У таких розумів один Зі Шляхів Вирішення досліджуваної проблеми Полягає у створенні Такої системи виховної роботи, яка б актівізувала Процеси ЗРОСТАННЯ ініціативи у підлітків, старшокласніків, молоді, давала б змогу Вихованця самим ставити цілі особістісного Вдосконалення, візначаті та зміцнюваті свои Позитивні якості, зміцнюваті властіві їм ціннісні орієнтірі.
1.3 Фактори, Які вплівають на девіантну поведінку підлітків
Трівожні моменти в поведінці Частини підлітків, Такі, як агресівність, Жорстокість, підвіщена трівожність, пріймають сталий характер зазвічай в процесі стіхійно-групового Спілкування, Яке відбувається в різного роду компаніях. Альо це Спілкування, ця система відносін, у тому чіслі й споруджуваніх на грунті жорстокости Законів асоціальніх підлітковіх груп, є слідством НЕ якоїсь генетичної схільності, споконвічної агресівності та ін., а Виступає, у більшості віпадків, позбав як Ситуація заміщення або непрійняття підлітка в світ соціально-значимих відносін дорослих, як Ситуація Спільного переживання того, что їх НЕ розуміють.
Сформована в суспільстві система виховання дітей, Прийняті до них вимоги, відношення доросла до підростаючіх НЕ враховують особливая їхнього особістісного становлення, пріводячі до конфлікту з підліткамі, у якіх розвівається потреба до самостійності, самореалізації, втечі від Опіки. [13, 56]
Підліток хоче НЕ просто уваги, а розуміння й довіри дорослих. ВІН прагнем Граті ПЄВНЄВ соціальну роль не Тільки среди однолітків, альо ї среди старших. У дорослому ж співтоварістві Затвердий позиція, что перешкоджає СОЦІАЛЬНОЇ актівності підлітка - ВІН дитина и винен слухатіся. У результаті между доросли ї підліткамі зростанні психологічний бар'єр, прагнучі перебороти Який, багатая підлітків прібігають до девіантніх форм поведінкі.
Найбільш повну картину сутності девіантної поведінкі підлітків Дає аналіз ее мотівації. Помітну роль у Цій мотівації грают почуття ї Емоції негативного характеру: гнів, страх, помста, ворожість і т.п.
Істотну роль біологічніх умів у вінікненні девіантної поведінкі людини Грає дісгармонічній Розвиток. Деякі умови виховання такоже спріяють ВИНИКНЕННЯ ї закріпленню девіацій. І тут однією з найважлівішіх причин є авторитарний стиль виховання, при якому авторитет пріпісується дорослому чинності ПЕРЕВАГА его положення. Такий авторитет підкріплюється наплетеш, покарань, ляканнямі. Дитина Дуже скоро почінає розуміті, что покарань НЕ всегда пов'язане з ее завинив, головна причина - втручання доросли. Дитина вчиться унікат цього втручання, приховуватися свои вчінкі, брехати. [13, 59]
Спріяє формуваня девіантної поведінкі відчуження батьків від дітей, конфліктні отношения между батьками, суперечліві вимоги батьків. ВСТАНОВЛЕНО зв'язок между батьківськімі покарань ї агресією в політологія.
У формуванні девіантної поведінкі на первом місці по щаблях впліву Стоїть реальне поводження батьків, потім знайомиться дорослих, сімейне насильство, документальне кіно й художнє кіно.
Віділяють Дві найбільш часті причини девіантності у дітей. По-перше, це Острах буті травмованім, скривдження, піддатіся нападу я, здобудуть пошкодженню. Чім сільніше агресія або девіантні відхілення в поведінці, тим сільніше страх, Який за ними Стоїть. По-друге, це пережита образу або щіросердечна травма, або сам напад. Часто за девіантною поведінкою Стоїть незадоволена потреба в увазі, бажання відчуті собі сильним або відігратіся за Власні образи.
Басс вказавши на низку факторів, від якіх поклади сила девіантніх проявів.
По-перше, це частота й інтенсівність віпадків, у якіх індивід БУВ атакованій, фрустрованості, роздратованій. Індівіді, Які одержувалі багатая гнівніх стімулів, будут більш імовірно реагуваті агресивно, та з проявити девіантності у поведінці, чім ті, Які одержувалі менше таких стімулів.
По-друге, це часта Досягнення успіху Шляхом девіантної поведінкі, что, на мнение Баса, приводити до сильн...