д, за інформацією зі ЗМІ звірячі, вчинені з особливою жорстокістю «серійні» вбивства дітей після сексуальної наруги над ними в Красноярську, Іркутську і деяких інших місцях Росії привернули до себе загальну увагу, породили страх у населення. Необхідно відзначити, що подібні злочини «стрясають» і багато інших країн. За повідомленнями преси, останні роки кілька таких злочинів було скоєно в США. У зв'язку з цим без перебільшення можна сказати, що боротьба з статевим насильством і вбивствами на сексуальному грунті актуальна практично для кожної країни. Додамо, що у нас такі злочини розкриваються дуже погано, в тому числі з причин їх недостатньої вивченості, відсутності необхідних відомостей про осіб, які переступили всі мислимі межі в обіг з дітьми.
Однак необхідно відзначити і той факт, що досі ми не вміємо виправляти сексуальних злочинців, і робота з ними в місцях позбавлення волі ведеться така ж, як наприклад, з корупціонерами (хабарниками) або злодіями. Суспільство чекає більш ефективної профілактики цих злочинів, гострого реагування правоохоронних органів на кожен факт їх вчинення, обов'язкового викриття й покарання осіб винних у них. Причому покарання має бути таким, щоб воно виключало можливість рецидиву.
У сучасний період, як відомо, почалося бурхливе рух у протилежний бік, від пуританства і фарисейства до повної розгнузданості і різкого падіння вдач. Зараз будь-який хлопчисько і будь-яка дівчина можуть в необмеженій кількості придбати не тільки літературу, а й відеофільми про секс, в яких можна побачити брудну, зриваючу з себе всі покриви цивілізації і зводять секс до простого злягання картину, присвячену не тільки сексу між чоловіком і жінкою, але і дитини з чоловіком, чоловіка з чоловіком, жінки з жінкою. Все це, негативно позначається на моральному стані нашого суспільства в цілому.
На жаль, серйозних наукових досліджень з даної проблематики, а саме присвячених насильницьким статевим злочинам, вчиненим щодо дітей в Росії проведено ще дуже мало. При цьому якщо в різних дослідженнях механізм сексуальних злочинів ще якось описується, то вишукувань з приводу механізму злочинної поведінки, пов'язаного із вчиненням насильницьких сексуальних злочинів відносно дітей немає. Якщо ж, вони десь і зустрічаються, то не у повній мірі і не завжди з кримінально-правових або кримінологічних позицій розкривають дану проблему.
Крім того, необхідно відзначити і ще одна не менш важлива обставина, що перешкоджає глибокому пізнанню статевих злочинів: для вивчень такого роду діянь потрібні не тільки спеціальні знання й навички застосування різних методик пізнання, а й врахувати те, що подібні злочини самі по собі, в силу свого характеру і тяжкості наслідків, до яких призводить їх вчинення, нерідко як би відштовхують від себе дослідника.
Згвалтування і вбивства, вчинені з особливою жорстокістю, насильство над дітьми та спричинення їм тяжких каліцтв, різного роду сексуальні збочення завжди викликали природну відразу дослідника, а отже, і його небажання займатися безпосереднім вивченням особи винних в настільки огидних злиднях. Сексуальне ж насильство як різновид статевої поведінки, точніше, його не соціалізована, вандалістіческая форма, не може бути адекватно пояснена лише як правове явище поза широкого контексту сексуального життя людини, різноманітних супутніх їй соціально-психологічних зв'язків і механізмів, ролі сексуальності в його житті.
У результаті проведеної дослідницької роботи можна констатувати те, що особи, які вчинили серійні зґвалтування, у тому числі відносно малолітніх, відрізняються від осіб, які вчинили серійні на сексуальному грунті вбивства меншою агресивністю у досягненні своєї мети, зокрема , обходячись як би «малою кров'ю». Велика частина гвалтівників, які вчинили аналізовані нами злочину (54%) або не завдавала потерпілим фізичної шкоди здоров'ю, або завдавала їм легкі тілесні ушкодження. Разом з тим необхідно відзначити, що посягання на статевий розвиток дітей загрожують не тільки фізичними наслідками, але і, в першу чергу, психологічними, соціальними. Конкретизуючи їх, І.С. Кон відзначає, що «деякі сексуально травмовані діти, ставши дорослими, відрізняються зниженим самоповагою, гіпертрофованими почуттями провини і сорому, почуттям відчуження від інших, відразою до дотиків, схильністю до пияцтва та наркоманії, високим відсотком самогубств і схильністю до віктимізації»; «Дитина, що піддався сексуальному нападу, сам стає небезпечний для інших»
Ще більш негативними наслідками загрожує сексуальне насильство над дітьми. Воно виступає як найсильнішого стресора, що викликає у більшості постраждалих довготривалі психологічні наслідки. Сексуальне насильство «змінює погляд жертви на світ і оточуючих людей, вторгаючись в систему її переконань і нівелюючи її базові потреби у контролі власного життя, в осмислен...