, але завжди була чітко ритмізована, що характерно для афро-американської культури. Цей речитатив, який міг складатися з цілої поеми або всього однієї репліки, позначається словом «rap». Реп має довгу історію. Серед жанрів, що визначили його поява, можна виділити стиль каліпсо, поширений на островах Карибського басейну. Це імпровізована і деколи досить гостра поезія, виконувана під музику. Крім того, в репі є вплив ямайської техніки «тостінга» (toasting), т. Е. Проголошення будь-яких фраз або віршів поверх програється музики (часто у вигляді коментаря до пісні). Великим майстром в проголошенні ритмізованих реплік був і є «soul brother # 1» («душевний брат № 1»), співак Джеймс Браун (James Brown). Вуличні змагання в імпровізованих римованих текстах були частиною чорної міської культури Америки. Їх метою було розповісти яку-небудь історію, самоствердитися або висміяти суперника. Поезія такого роду могла бути досить серйозною. Яскравий приклад попередників репу - колектив «Останні поети» (The Last Poets), що існував в кінці 1960-х - початку 1970-х і виріс на основі вуличної поезії. Людина, начитував текст, отримав назву «ЕмСі» (МС, Master of Ceremony, тобто Господар Церемонії). Першим широко виданим на диску твором хіп-хопу стала композиція Восторг репера (Rapper s Delight, 1979) групи «Шугерхілл Генг» (SugarHill Gang). В якості мелодійної лінії була взята їхня пісня Шик (Chic). У ті часи запозичення фрагментів чужих пісень ще розцінювалося як плагіат, проте через короткий час подібна практика стала одним із базових елементів хіп-хопу. [17] Іншими відомими виконавцями раннього хіп-хопу були «Грендмастер Флеш і Люта П'ятірка» (Grandmaster Flash and The Furious Five), Африка Бамбаатаа (Africa Bambaataa), Скуллі Ді (Schoolly D), «Фет ??Бойз» (Fat Boys). У 1986 група «Ран-Ді Ем Сі» (Run-DMC) записала разом з «Аеросміт» хіп-хоп версію пісні «Крокуй цим шляхом» (Walk this Way), що стала дуже популярною. Знятий на цю пісню кліп виявився першим хіп-хоп кліпом, показаним на MTV. Хіп-хоп швидко став основним засобом самовираження чорних американців. Вже з початку 1980-х репери почали говорити про серйозні проблеми: соціальних, політичних, расових. Впливовою групою політично-орієнтованого хіп-хопу в кінці 1980-х - початку 1990-х були «Паблік ЕНЕМО» (Public Enemy,/тобто «Ворог суспільства»). Їх альбом «Буде потрібно нація з мільйонів чоловік, щоб утримати нас» (It Takes a Nation of Millions to Hold Us Back, 1988) став однією з найпопулярніших платівок того часу і важливою подією для расово і соціально активних афро-американців. У 1989 ця група записала музику для фільму чорного режісера Спайка Лі «Роби, що треба» (Do the Right Thing), що оповідав про расові зіткненнях в міських гетто.
Етнічні конфлікти в США почала 1990-х відбилися і на хіп-хопі. Радикально налаштовані репери Західного узбережжя США- такі, як Айс-Кьюб (Ice-Cube) або Айс-Ті (Ice-T) різко висловлювалися у своїх композиціях, захищаючи своїх «чорних братів». Це час вважається «золотою ерою» хіп-хопу. [33] Вже на початку 90-х років виник такий спірний феномен хіп-хопу як гангстерський реп (gangsta rap). Реппери цього напрямку оповідали в своїх текстах про життя криміналізованою афро-американської середовища, найчастіше таким чином пропагуючи її цінності. Текстам гангста-репу властива жорстокість і агресивність. Першими кроками цього напряму були диски таких груп, як «Бугі даун продакшн» (Boogie Down Production) або «Ніггаз Уіз еттітьюд» (Niggaz With Attitude). На рубежі 1990-х з подачі NWA, скандально відомих своїми зухвало-непристойними і агресивними текстами, набуває популярності «гангста-реп», що відображає кримінальний побут негритянських гетто. Найвпливовішим діячем хип-хопа десятиліття стає колишній учасник NWA на ім'я Dr. Dre; він вводить в оборот новий стиль джи-фанк, найбільш яскравим представником, якого був його протеже Снуп Догг. Кілька років по тому учасники тріо The Fugees своїм альбомом «The Score» наочно продемонстрували можливості для інтеграції хип-хопа з іншими музичними напрямками - ритм-енд-блюзом, реггі і навіть джазом. Вони одними з перших хип-хоп-проектів придбали широку популярність за межами США. [41] У першій половині 90-х на західному узбережжі формується чикано реп, одним з непрямим родоначальників якого стали Cypress Hill, а також Beatnuts і Psycho Realm. У Майамі виник стиль майами-басс. Це був найбільш легкий танцювальний і безтурботний реп. Лірика виконавців крутилася навколо вечірок і сексу, тому багато кліпи потрапляли під заборону телеканалів, а альбоми не хотіли продавати в магазинах. Головними особами цього стилю стали 2 Live Crew. На відміну від чикано репу, майами бас повністю затух до кінця 90-х. Сьогодні тільки деякі поп репери використовують окремі елементи його звучання. Вже згадані афроцентрісти також відрізнялися звучанням, використовуючи багато семплів з фанку, соулу, а також бі-бопа. Взагалі саме соул орієнтоване звучання бітів сьогодні отримало ...