сть знизилася, незалежно від суми, в яку був оцінений предмет застави при передачі його заставодержателю.
Договором може бути передбачено право заставодавця стягнути з заставоутримувача і інші збитки, завдані втратою чи пошкодженням предмета застави. Заставодержатель відповідає за втрату або пошкодження предмета застави, якщо доведе, що може бути звільнений від відповідальності у відповідності зі ст. 401 ЦК та п.2 ст.344 ГК.
. відмовитися від предмета застави і вимагати відшкодування за його втрату, а у випадках, передбачених договором, - і стягнення інших збитків.
А якщо заставлене майно передано заставодержателю і в результаті пошкодження, за яке заставодержатель відповідає, воно змінилося на стільки, що не може бути використано за прямим призначенням (п. 2 ст.344 ЦК);
. зарахувати вимога до заставодержателя про відшкодування збитків, заподіяних втратою або пошкодженням предмета застави, переданого заставодержателю, в погашення зобов'язання, забезпеченого заставою (п.2 ст.344 ЦК);
. замінювати предмет застави за згодою заставодержателя, якщо законом або договором не передбачено інше (законом або договором заставодавець може бути позбавлений права заміняти предмет застави, або це право може бути обмежене шляхом зазначення майна, яким можна замінити предмет застави, або можуть бути обумовлені додаткові умови реалізації цього права);
. в розумний строк відновити предмет застави чи замінити його іншим рівноцінним майном, якщо: а) предмет застави загинув або пошкоджений, або право власності на нього або право господарського відання припинено з підстав, встановлених законом; б) інше не передбачено договором (п.2 ст. 345 ЦК). Договором (але не законом), заставодавець може бути позбавлений права замінювати або відновлювати предмет застави;
. користуватися предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі отримувати з нього плоди та доходи, якщо інше не передбачено договором і не випливає із суті застави (п.1 ст.346 ЦК);
. за згодою заставодержателя розпоряджатися предметом застави шляхом його відчуження, передачі в оренду або безоплатне користування іншій особі або іншим чином, якщо інше не передбачено законом або договором і не випливає із суті застави (п.2 ст.346 ЦК);
. розпоряджатися закладеним майном на випадок смерті (заповідати його).
Таке право належить лише заставодавцю-громадянину, але не юридичній особі. Угода, що обмежує право заставодавця заповідати заставлене майно, мізерно (п.2 ст. 346 ЦК);
. в будь-який час до продажу предмета застави припинити звернення на нього стягнення і його реалізацію, виконавши забезпечене заставою зобов'язання або ту його частину, виконання якої прострочено. Таке ж право належить і боржника за основним зобов'язанням, якщо воно забезпечене заставою майна, що належить третій особі. Угода, що обмежує це право, мізерно (п. 7 ст.350 ЦК). Заставодавець несе ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження заставленого майна, якщо інше не передбачено договором (п.1 ст.344 ГК РФ).
Права заставоутримувача.
Заставоутримувач вправі користуватися переданим йому предметом застави, але тільки в тому випадку, якщо це передбачено договором. У разі, якщо договором заставодержателю дозволено користуватися предметом застави, він зобов'язаний регулярно представляти заставодавцю звіт про користування. За договором на заставодержателя може бути покладений обов'язок здобувати з предмета застави плоди та доходи з метою погашення основного зобов'язання або в інтересах заставодавця (п.3 ст. 346 ЦК).
Коли заставодержателю надано право користуватися переданим йому предметом застави, він може вимагати від інших осіб, в тому числі і від заставодавця, усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння ( пред'явити негаторний позов - ст. 304, 305 ЦК та п.2 ст. 347 ЦК).
Заставодавець, у якого знаходилося або повинна була знаходитися закладене майно, вправі зажадати його з чужого незаконного володіння, у тому числі із володіння заставодавця за правилами, встановленими ст. 301, 302, 305 ЦК (пред'явити віндикаційний позов, згідно з п.1 ст. 347 ЦК).
Заставоутримувач вправі передати свої права за договором про заставу іншій особі. Неналежне виконання заставодавцем своїх обов'язків у випадках, передбачених законом, дає заставодержателю право вимагати дострокового виконання забезпеченого заставою зобов'язання. Таке право виникає у заставодержателя, якщо:
предмет застави вибув із володіння заставодавця, у якого він був залишений, не відповідно до умов договору про заставу;