сприятливі умови для розселення тут первісних рибалок і мисливців. Не менш зручним був район сучасного міста і для проживання тут людей в більш пізні археологічні епохи. Людина заселяв територію сучасної Казані спрадавна. В околицях нинішнього Ново-Савінського району Казані знайдені стоянки древніх людей датуються від епохи мезоліту до епохи бронзи, а також людей ананьской і азелінской культур. Однак, про існування на території нинішньої Казані укріплених поселень раніше початку II тисячоліття н.е., немає ніяких археологічних свідчень. На початку своєї історії військова фортеця займала відносно невелику площу - близько 260 метрів в довжину і 225 у ширину, тобто порядку 40 000кв.м. Поширені в ненауковою пресі байки про те, що стародавній казанський кремль був суцільно дерев'яний, як мінімум не точні. Фортеця мала потужні й унікальні для Волзької Булгарії зміцнення по периметру, крім північно-західного боку, що спускається до Тайницька вежі, де вона була з дерев'яних камер засипаних землею і каменем. Найбільш потужними були зміцнення з південної, напільного боку, де в 1977-78 рр археологами були вивчені залишки укріплень, що складаються з рову шириною 14 метрів і глибиною до 5 метрів, земляного валу шириною в підставі 12 метрів і заввишки до 2 метрів, верх якої вінчала білокам'яна стіна в системі панцирної кладки шириною не менше 4,5 метрів. У підставі ж самого вала виявлені останки конструкцій у вигляді квадратних клітей (3 х 3 м), споруджених з дубових колод, радіовуглецевий аналіз яких збігається з датою заснування фортеці 1177 (6685 рік у с.м.) згадується в найбільш ранньому творі присвяченому історії Казані - «Казанської історії». Білокам'яна частина стіни, складалася з вапнякових плит на вапняно-піщаному або вапняно-глинистому розчині.
У XIII столітті Волзька Булгарія була підкорена завойовниками яких в російській історіографії прийнято називати монголо-татарами. Її столиця Булгар (у версії російських літописів град бряг) подвергшаяся руйнуванню втрачає своє значення. На середній течії Казанки на 45 км. вище нинішньої казани уздовж припливу Казанки - р.Урманкі, в той час існувало інше, більш велике князівство, поступово об'єднувало землі вздовж річки. Центр його, «Казан» носив однакове ім'я з річкою, яка і нині по-татарськи називається Казан. До кінця XIV століття це князівство посилився й перенесло свою столицю майже до самого гирла Казанки, побудувавши укріплене городище на Зілантова (Зміїній) горі. Однак, фортеця ця проіснувала недовго. У результаті феодальних війн з московським державою фортеця на Зілантова горі була знищена. Булгарская фортеця на місці злиття Волги і Казанки мала істотно більш вигідне стратегічне положення, а за рахунок припливу біженців з розорених Закамском земель і самих Булгар, стає важливим містом регіону. З виникненням нової цієї Казані та, що знаходилася вище за течією Казанки, стала називатися Стара Казань (Позові Казан). А нова Казань, підпорядкована влади золотоординських ханів, продовжувала розвиватися і рости в XIV і на початку XV століть.
Му? ромський городо? к - археологічний пам'ятник у Ставропольському районі lt;http://ru.wikipedia/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD_%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8gt; Самарської області lt;http://ru.wikipedia/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8Cgt;, умовна назва середньовічного міста. Перші поселення з'явилися в цій місцевості вже в VIII-IX століттях. Вони належали булгарам lt; https: //ru.wikipedia/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%8Bgt ;.
Муромський містечко - умовна назва великого булгарського міста, що з'явився в X столітті lt; https: //ru.wikipedia/wiki/X_%D0%B2%D0%B5%D0%BAgt; між сучасними селами Вали й Жигулі lt;http://ru.wikipedia/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%B3%D1%83%D0%BB%D0%B8_(%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE)gt;. Справжнє назва міста поки залишається невідомим. «Муромським» його прозвав один з перших дослідників Самарської Луки П. С. Паллас lt;http://ru.wikipedia/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D0%B0%D1%81,_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80_%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BDgt; ще в XVIII столітті, взявши за основу давньоруське слово «муром» - «фортеця».
Наприкінці lt; https: //ru.wikipedia/wiki/X_%D0%B2%D0%B5%D0%BAgt;- Початку XIII століть lt; https: //ru.wikipedia/wiki/XIII_%D0%B2%D0%B5%D0%BAgt; це була велика прикордонна фортеця Волзької Булгарії lt;http://ru.wikipedia/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B6%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%91%D1%83%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%8Fgt;, забезпечувала безпеку проходили по Волзі lt; https: //ru.wikipedia/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0_ (% D1% 80% D0% B5% D0 % BA% D0% B0) gt; торгових шляхів.
У XII столітті площа міста становила 150 га., а разом з передмістями, нав...