вони опускаються.
He stopped to speak to Mary.Он зупинився, щоб поговорити з Мері.I have come here to meet her.Я прийшов сюди, щоб зустрітися з ней.We had a swim so as to cool off. Ми викупалися, щоб охладіться.I went in to see if they were ready.Я увійшов, щоб подивитися, чи готові вони. To be there on time we must hurry. Щоб бути там вчасно, нам треба поспішати.
При негативному інфінітиві so as зазвичай вживається завжди:
I hired a taxi so as not to miss the train.Я взяв таксі, щоб не запізнитися на потяг.
У функції обставини слідства. У цьому випадку інфінітив ставиться в кінці і йому звичайно передують слова: too - занадто, enough [I'nAf] -досить. При перекладі на російську яз. зазвичай ставиться союз (для того) щоб. + прикметник/прислівник + інфінітив
He is too lazy to get up early.Он занадто ледачий, щоб вставати рано.He is too young to understand it.Он (ще) занадто молодий, щоб зрозуміти ето.It was too late to come back.Било занадто пізно повертатися назад. прикметник/прислівник + enough + інфінітив
He is lazy enough to get up early.Он досить ледачий, щоб вставати рано.She is old enough to go to work.Она (вже) достатньо доросла, щоб йти працювати.
Інфінітив, який виконує синтаксичну функцію обставини мети, відноситься до дієслівному сказуемому, обозначающему рух. У деяких випадках такий інфінітив можна замінити іменником.
Ходили в якійсь рів стріляти і на маленьку річку купатися (обставина).
Інфінітив, організуючий питальні речення в російській мові.
Інфінітивні питальні речення містять в собі питання про те, що має робити. До їх складу можуть входити частинки чи що, не ... Чи, що, що ж, чи що, хіба, невже:
Зателефонувати?;
Викликати його?
Ці пропозиції не мають формозміни. Поширення для них малохарактерні.
Інфінітив, що формує підрядні речення.
(умовні конструкції)
Потенційно-умовне значення представлено також в конструкціях типу. Говорити, так говорити, Їхати, так їдемо. Обидві частини лексично збігаються; їх положення фіксованою; частинка так, що виконує союзну функцію, обов'язкове. При лексичному збігу інфінітив одночасно виконує акцентують функцію, аналогічну функцію інфінітива в побудовах типу Говорити так говорити, Їхати так їхати.
При наявності розповсюджувачів друга частина конструкції може будуватися з дієсловом робити, виконуючим вказівну функцію разом із займенником це:
Веселитися, так робіть це від душі, щиро.
Таким чином, умовні конструкції з інфінітивом в силу його іменує функції займають проміжне положення між індикативним і неіндікатівним типом умовних речень.
Завдяки семантичної ємності інфінітива гіпотетичне значення конструкції може бути ослаблене. У цих випадках умовна конструкція семантично зближується з тимчасовою:
Якщо озирнутися назад, то все моє життя видається мені красивою, талановитої, зробленої композицією (А. П. Чехов). (АГ 1980, с. 288)
Умовний спосіб
Вживання союзу щоб не і його лексичного синоніма як би не обмежена сполучуваністю зі словами зі значеннями боязні і побоювання (боятися, побоюватися, лякатися, страшитися, турбуватися, хвилюватися, тривожитися) або дій, обумовлених цими почуттями ( застерігати, остерігатися, оберігатися), а також словами з семантикою нагляду та спостереження (наглядати, поглядати, поглядати, наглядати, дивитися, вартувати).
Повідомлення, оформляемое спілками щоб не і як б не, має характер припущення, а описувана в ньому ситуація оцінюється як небажана. Підрядне речення має форму умовного способу або інфінітивної конструкції:
Боюся, як би так не захворіти, що і в Росію не потрапиш.
Інфінітив у складі бессоюзного з'єднання речень.
Участь інфінітива у формуванні умовного значення спостерігається там, де він виступає в поєднанні з однією з наступних форм:
теперішнім часом;
майбутнім часом;
спонукальним нахилом;
умовний спосіб
з інфінітивом.
У всіх випадках умовне значення лежить в плані потенційності. Обумовлює частина переважно препозітівнимі.
) У поєднанні з синтаксичним планом теперішнього часу виступає переважно інфінітив, лексично обмежений словами зі значенням сприйняття, інтелектуальної діяльності (подивитися, послухати, подумати,...
