ced. Their behaviour at the assembly had not been calculated to please in general; and with more quickness of observation and less pliancy of temper than her sister, and with a judgment, too, unassailed by any attention to herself, she was very little disposed to approve them - Елізабет вислухала її мовчки, але в душі з нею не погодилася. Поведінка сестер містера Бінглі на балу аж ніяк не було розраховано на загальне схвалення. Володіє більшою, ніж Джейн, спостережливістю, не настільки добродушна і не пов'язана особистим почуттям, Елізабет не могла ними захоплюватися.
Between him and Darcy there was a very steady friendship, in spite of a great opposition of character. ~ Bingley was endeared to Darcy by the easiness, openness, ductility of his temper, though no disposition could offer a greater contrast to his own, and though with his own he never appeared dissatisfied. On the strength of Darcy's regard Bingley had the firmest reliance, and of his judgment the highest opinion. In understanding, Darcy was the superior. Bingley was by no means deficient, but Darcy was clever. He was at the same time haughty, reserved, and fastidious, and his manners, though well bred, were not inviting. In that respect his friend had greatly the advantage. Bingley was sure of being liked wherever he appeared; Darcy was continually giving offence - Незважаючи на відмінність характерів, він був пов'язаний з Дарсі найтіснішого дружбою. Дарсі цінував Бінглі за його легку, відкриту і податливу натуру, хоча ці якості різко суперечили його власним вподоби, яким сам він аж ніяк не був незадоволений. Бінглі цілком покладався на дружбу Дарсі, вельми довіряючи його судженням, глибшим, ніж його власні. Хоча Бінглі зовсім не був недалекою людиною, але Дарсі був по-справжньому розумний. У той же час Дарсі був гордий, замкнутий і йому було важко догодити. Його манери, хоча і свідчили про хороше виховання, не надто розташовували до себе оточуючих. У цьому відношенні його друг мав перед ним значну перевагу. Де б не здався Бінглі, він відразу викликав до себе дружні почуття. Дарсі ж постійно всіх від себе отталківал.manner in which they spoke of the Meryton assembly was sufficiently characteristic. Bingley had never met with pleasanter people or prettier girls in his life; every body had been most kind and attentive to him, there had been no formality, no stiffness; he had soon felt acquainted with all the room; and as to Miss Bennet, he could not conceive an angel more beautiful. Darcy, on the contrary, had seen a collection of people in whom there was little beauty and no fashion, for none of whom he had felt the smallest interest, and from none received either attention or pleasure. Miss Bennet he acknowledged to be pretty, but she smiled too much - Відношення кожного до мерітонскому балу було достатньо характерним. Бінглі в житті своєї ще не зустрічав настільки милого суспільства і таких чарівних жінок; всі були до нього добрі і уважні, він не ошущал ніякої натягнутості і незабаром близько зійшовся з усіма, хто перебував у залі. Що ж стосується міс Беннет, то він не міг собі уявити більш чарівного ангела. Дарсі, навпаки, бачив навколо себе юрбу людей досить потворних і абсолютно позбавлених смаку, до яких він не відчував ані найменшого інтересу і з боку яких не помічав ні уваги, ні розташування. Він визнавав, що міс Беннет непогана була, але знаходив, що вона надто багато посміхається.
Всі абзаци даного уривка складаються з декількох складних речень, побудованих відповідно до норм англійської синтаксису. Спостерігаються характерні для Остен поширені пропозиції з прямим порядком слів. Можливо, що саме з метою посилити виразність мови своїх персонажів Остен широко застосовує інверсію, хоча, з іншого боку, наявність інверсії, (наприклад ... .Miss Bennet he acknowledged to be pretty (Він визнавав, що міс Беннет непогана була )) можна також пояснити і ще не усталеним на початок 19 століття синтаксисом, так як норми мови до часу написання роману «Гордість і упередження» ще не склалися.
Пунктуаційна схема наведеного уривка показує, що, в порівнянні з кількістю всіх використовуваних тут розділових знаків, найменше Остен використовує знак точки. Це може бути викликано тим, що письменниця широко вживає невласно-пряму мову, в яку непомітно вплітається мова непряма, що вимагає вживання додаткових розділових знаків.
Стилістичний аналіз наведеного уривка також наочно показує, що Джейн Остен переважно використовує нейтральні словосполучення, які будуються і базуються, в більшості випадків, на розмовної лексики, що є характерною для того періоду часу, наприклад: to be convinced, to please, to be disposed to approve smb., to be a fine lady, to be pleased, to be proud, to be conceited, to be handsome, to be educated, to have a fortune, to be in the habit of doin...
