Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Християнські та нехрістіянські мотиви у повісті Гоголя &Вій&

Реферат Християнські та нехрістіянські мотиви у повісті Гоголя &Вій&





кою: «Бач, чортів син!... Пронюхавши довгоногій в юн ». Можна пріпустіті, что слово «чорт» фразеологічно пов язане й Не Несе собою Ніякого Іншої сміслового НАВАНТАЖЕННЯ. На наш погляд, це є правильним лишь частково, оскількі невіправдано часто згадування слова «чорт» дает певне право Говорити про еволюцію кількості в якість. Слово «чорт» сягає корінням у слів янських язичництво; у Християнсько демонологію це слово ввійшло значний пізніше. «Чорт», «окреслити», «окреслювати» безпосередно пов язані зі словом «чур». «Цур - божество між, - пише А. Баженова, - ... земля, в Якій спочивать предки, яка переходила в спадок Із роду в рід, вважаться недоторканною. Душі тихий, хто НЕ поважає святості кордонів, пересуває межові камені, піддаються прокляття ... .Праслов`янське «ч'ерт» - прокльонів, можливо, тієї, что порушив кордони межові, географічні, а потім, неминучий, - Моральні »[3, с.7]. Недарма ректор, пов'язаний Із батьком панночки, у підсвідомості Хоми асоціюється самє з чортом, тобто таким, что перейшов межу, розгнівав Чура, а, отже, ставши прокляттям. Образ ректора відіграє ключовими роль у здійсненні поїздкі Хоми на хутір сотника. Таким чином, ректор Семінарії віявляється прічетнім до Подальшого переходу Межі самим Хомою.

Як известно, філософ Тричі окреслює вокруг собі коло. Саме ця лінія, по суті, рятує его от нечістої сили. Причем в Першу ніч мертва панночка «стала почти біля межі», наступної ночі «труп стояв перед ним на самій межі». Кожної ночі мертва панночка наближається, а Прагнення перейти межу становится все більшім. Альо перейти межу немає возможности, бо Хома - Із Християнсько молитвами на устах. Християнські ї нехрістіянські сили взаємонаправлені ї спрямовані на душу філософа. Та Хома поки знаходиться в Християнсько «пространстве». Саме це, мабуть, и актівізує злі сили, ЦІМ и віклікане поступове набліження панночки. У цьом випадка можлівість контакту з нею покладів безпосередно від Хоми. У ньом борються два аспекти буття: Він хоче ї ПОДИВИТИСЬ на панночку, ї боїться. Хоча Хома бачіть обстановку церкви, предмети й усьо інше, но вірішальну роль відіграє самє духовний зір. Поки ВІН Звернення до християнської істини, нечиста сила не может досягті філософа. Так, у Першу ніч «Хома НЕ МАВ духу поглянуті на неї». Тому й панночка «Не бачучи Нічого, у люті ... Повернулися в Інший Бік І, розвівші руки, охоплювала ними КОЖЕН стовп и куток, Намагаючись упійматі Хому». На одному ніч духовний зір філософа, як и Ранее, БУВ відверненій від споглядання Всього нечистого. ВІН прістрасно читає молитви, «опустивши очі в книгу», «заплющівші очі». І знову «труп не там ловив его, де стояв ВІН, І, як видно, що не МІГ Бачити його».

Однак удруге наступ нехрістіянськіх сил на Хому набуває більшіх масштабів: «несказанна сила грюкает в двері й Хотіла вломітіся». На третю ніч ця сила врівається до церкви, но філософ знову боїться глянути й Не бачіть. Тому нечиста сила не отрімує Ніякого образу, вона віражає собі лишь в конкретних діях («усе літало», «усе дівілося», «усе ... кинула»). Чи не дивуватися Хома на нечисть, ПРЕДСТАВНИК якої такоже «Шукало ї не могли Побачити його». І Нарешті мертва панночка Робить останні зусилля в борьбе за душу Хоми: вона кличі Вія. Вій акумулює нехрістіянську енергетику у всій ее напруженості, яка до третьої ночі досягає свого апогею. У слів янських язічніцтві Вій - «один Із Головня служітелів Чорнобога», божества підземного царства. Вій Здійснює «страти для беззаконніків Всередині землі» [3, с.15]. Імовірно того в повісті Вій «весь був ... у чорній землі». Ніби Жилава міцне коріння були его засіпані землею руки й ноги ... Довгі повіки були опущені аж до землі ». У язічніцтві Вій вважався такоже «насілателем нічніх жахів, відінь и привидів, особливо для тихий, у кого совість не чиста» [3, с.15]. У повісті нечиста сила й сам Вій з являються самє Вночі. Панночка кличі Вія, суддю беззаконніків, по душу Хоми, Який, по суті, є вбивця. Однако панночка - «беззаконніця» набагато більша, чем Хома: вона заманює Хому в нічний світ, де ВІН, перебуваючих в ейфорії «бісівські солодкого почуття» ВІН и побивши відьму. Таким чином, язічніцькій Вій НЕ є здійсненням Правосуддя, Аджея его суд рівною мірою захіщає права зла и відплачує крівднікам нечисті. Отже, «Метафізічній дуалізм», властівій язичництву, що не віправдовує собі в хрістіянстві, того суд Вія НЕ пошірюється на Хому до того годині, поки ВІН НЕ звертає свой духовний зір назустріч злимо силам, що не відступає від віри християнської:

Підніміть мені повіки: чи не бачу!- Сказавши підземнім голосом Вій - и все Зібрання кинувся підніматі Йому повіки.

«Не дивуйся!» - Шепнувши Якийсь Внутрішній голос філософу. Чи не вітерпів ВІН и глянувши.

У момент зорової зустрічі Вія ї Хоми в душі последнего відбувається Зіткнення двох сфер - християнської та нехрістіянської. Християнське початок до о...


Назад | сторінка 6 з 7 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Філософія Хоми Аквінського
  • Реферат на тему: Філософія Хоми Аквінського
  • Реферат на тему: Сила вітру за шкалою Бофорта. Фізична підготовленість гірського туриста, й ...
  • Реферат на тему: Правопис відмінкових закінчень іменників (на прикладах з повісті Н.В. Гогол ...
  • Реферат на тему: Гоголь і Чорт