етод складання таблиці доходів і витрат (витрат). Таблиця доходів і витрат (витрат) за своєю формою та змістом аналогічна обліку про прибутки і збитки підприємства (форма №2). При складанні таблиці особлива увага приділяється повноті відображення ймовірних джерел отримання прибутку і прогнозованої величини витрат, що відносяться на собівартість продукції, а також очікуваної величини податкових платежів.
Метод визначення потреби в зовнішньому фінансуванні застосовується для розрахунку величини зовнішнього фінансування у випадках, коли власного капіталу підприємства виявляється недостатньо для збільшення обсягу продажів.
В якості основи для розрахунку використовується загальна формула балансу:
Використання фондів=Джерела фондів,
тобто
Інвестиції в активи, необхідні для забезпечення прогнозованого обсягу продажів=Внутрішні джерела фінансування (резерви) + Зовнішні джерела фінансування
Визначення різниці між планованими зростанням загальних активів і зростанням поточних пасивів здійснюється за формулою:
Необхідний зростання чистих активів=Плановий зростання загальних активів - Плановий зростання поточних пасивів.
Розрахунок величини необхідного зовнішнього фінансування здійснюється за формулою:
Необхідну зовнішнє фінансування=Необхідний зростання чистих активів - Чистий прибуток + Дивіденди.
Метод регресивного аналізу. У ряді випадків для визначення потреби в капіталі застосовується регресивний аналіз - аналіз залежності визначення величини від іншої величини або від декількох інших величин. Регресійний аналіз пов'язує продажу і потреба в капіталі, досліджуючи цю залежність діалектично, він дає більш точні і конкретні прогнози, ніж розрахунок попереднім методом. Регресійний аналіз розглядає потреба у фінансуванні як функції від обсягу продажів. У системі координат відзначаються співвідношення обсягу продажів і потребу в капіталі в кожному з попередніх років господарювання підприємства. Точки з'єднуються лінією, лінія може бути прямою (лінія регресії) або кривої (нелінійна регресія). Одержуваний графік визначає тенденцію співвідношення продажів і необхідних обсягів фінансування в майбутньому періоді. Для кожного конкретного прогнозу продажів можна визначити відповідні потреби в капіталі. Побудова лінійної регресії легше, проте вона дає менш достовірні результати.
Метод відсотка від продажів. Дозволяє визначити кожну статтю планового балансу і звіту про прибутки і збитки виходячи з запланованої величини продажів. Таким чином, за допомогою методу відсотка від продажів модно визначити конкретний зміст прогнозних документів. Суть методу полягає в тому, що кожен з елементів прогнозних документів розраховується як відсоток від встановленої величини продажів.
В основі визначення процентного співвідношення лежать:
процентні співвідношення, характерні для поточної діяльності підприємства;
процентні співвідношення, розраховані на основі ретроспективного аналізу як середня за останні кілька років;
очікувані зміни процентних співвідношень, особливо в тих випадках, коли склалися процентні співвідношення не задовольняють керівництво підприємства і воно хотіло б змінити їх для поліпшення фінансових показників.
Метод прогнозованого балансу активів і пасивів підприємства. Дає можливість переконатися, що всі заплановані активи підприємства дійсно забезпечені джерелами формування. За формою баланс активів і пасивів має структуру бухгалтерського балансу. При нестачі пасивів створюється так званий ефект «пробки», яку можна вибити, знайшовши бракуючі джерела фінансування у вигляді кредитів або коштів від додаткової емісії цінних паперів.
Метод розрахунку точки беззбитковості. В економічній літературі можна зустріти кілька назв цього методу. Його ще називають методом «витрати - обсяг - прибуток», методом аналізу беззбитковості. Цей метод певною універсальністю. Він дозволяє визначити обсяги виробництва і продажів товару з точки зору їх беззбитковості, а також приймати рішення про цільові розмірах прибутку. Суть методу полягає в пошуку точки нульового прибутку, точки беззбитковості, яка означає, що валовий дохід від продажів підприємства дорівнює її валовим витратам, іншими словами, суть методу полягає у визначенні такого мінімального обсягу продажів, починаючи з якого підприємство не несе збитків. При цьому витрати підприємства дорівнюють його доходам.
Метод дозволяє збільшити гнучкість фінансового планування і знизити фінансовий ризик за рахунок зміни структури витрат, необхідних для виробництва і реалізац...