нюючи результати СЕМ плівок 1-3 (відповідно до рис.2), необхідно відзначити:  
 · Розгалужена мережа глибоких і широких тріщин у 1-го зразка, що негативно позначиться на стабільності плівки в розчині. 
  · Нерівномірність товщини плівки у 1-го зразка, внаслідок нерівномірного осадження колоїду берлінської блакиті на електрод. 
  · На поверхні 2-го зразка тріщини коротше, вже, і менш глибокі, ніж у зразка №1. 
  · На поверхні 2-го зразка міститься незначна кількість колоїдних частинок композиту PB/PPy, обложених на поверхні плівки на останньому етапі синтезу (при седиментації колоїду), у той час як основна її маса плівки являє собою досить гладкий однорідний шар. 
  · На поверхні третього зразка видно рівномірний розподіл кристалів PB, включених в полімерну матрицю, плівка не має тріщин. 
  Методом ПЕМ вдалося встановити, що кристали берлінської блакиті в плівці мають правильну будову, судячи з паралельності атомних рядів кристалічної грані (рис. 8). 
   Рис.8 Мікрофотографія ПЕМ плівки берлінська лазур/поліпіррол на ITO-електроді, зразок №3 малюнка 2. 
   3.2 Визначення Ox/Red потенціалів в системі 
   1) Для дослідження потенціалу Red/Ox-переходу Fe3 +/Fe2 + був підготовлений розчин: 50 мл 10 мM Fe (NO3) 3 * 9 H2O на тлі 0,1 MHNO3 + 0,1 MKNO3. 15 мл розчину поміщено в трьохелектродну електрохімічну ячейку, описану вище. Перед зняттям показань р-р обезгажен на лінії Шленка. Для визначення редокс-переходу була знята циклічна вольамперограмма (ЦВА) на Pt електроді в області потенціалів від 300 мВ до 750 мВ зі швидкістю розгортки потенціалу 100 мВ/с, див. Рис. 9. 
  На вольамперограмме при потенціалі 500 мВ спостерігається оборотний Red/Ox- перехід, відповідний електрохімічному перетворенню 
  + + e-=Fe2 + 
   2) Для дослідження потенціалу Red/Ox - переходу [Fe (CN) 6] 3 -/[Fe (CN) 6] 4 був підготовлений розчин: 50 мл 10 мM K3 [Fe (CN ) 6] на тлі 0,1 MHNO3 + 0,1 MKNO3. 15 мл розчину поміщено в трьохелектродну електрохімічну ячейку, описану вище. Перед зняттям показань р-р обезгажен на лінії Шленка. Для визначення редокс-переходу була знята ЦВА на Pt електроді в області потенціалів від 100 мВ до 600 мВ, див. Рис. 9. 
				
				
				
				
			  На вольамперограмме при потенціалі 400 мВ спостерігається оборотний редокс-перехід, відповідний електрохімічному перетворенню 
   [Fe (CN) 6] 3- + e-=[Fe (CN) 6] 4 - 
  ) Для дослідження потенціалу переходу Fe4III [FeII (CN) 6] 3/K4Fe4II [FeII (CN) 6] 3 (берлінська лазур/берлінський білий) в обезгаженний фоновий розчин електроліта0,1 MHNO3 + 0, 1 MKNO3 був поміщений ITO електрод з плівкою електрохімічно отриманої PB (експеримент 1) і ITO електрод з композитної плівкою берлінська лазур/поліпіррол (PB/PPy) (експеримент 2). Для визначення редокс-переходу була знята ЦВА в області потенціалів від - 150 мВ до 600 мВ (експеримент 1), від - 50 мВ до 600 мВ (експеримент 2), див. Рис. 9 
  Як для берлінської блакиті, електровідновлення на ITO, так і для композитної плівки берлінська лазур/поліпіррол на ЦВА виявляється Red/Ox-перехід при потенціалі 250 мВ, відповідний обратимому перетворенню берлінська лазур/берлінський білий з рівняння: 
   Fe4III [FeII (CN) 6] 3 + 4 К + + 4е-=K4Fe4II [FeII (CN) 6] 3 
   Слід відзначити дещо підвищені ємнісні струми для композитної плівки, що пов'язано з присутністю в ній електроактивного полімеру - поліпіррола. 
   Рис. 9 Циклічні вольтамперограмме розчинів солей заліза (III), ферроцианида калію, плівки берлінської блакиті, обложеної на ITO-електроді в потенціостатичному режимі зі змішаного розчину солі заліза (III) і гексаціаноферрата заліза (III) в нітратну фоновому електроліті, а також композитної плівки берлінська лазур/поліпіррол, отриманої в нітратну фоновому електроліті 
  . 3 Визначення максимумів поглинання зразків PB в УФ-видимому діапазоні спектра 
   Для визначення максимуму поглинання з усіх отриманих зразків PB були зняті спектри поглинання в УФ - видимій області (рис. 10). 
  Рис. 10 Рис. Спектри в УФ-видимої області поглинання для берлінської блакиті, отриманої у вигляді: 
 . колоїдного розчину з солей заліза (III) і гексаціаноферрата заліза (II). 
 . з суміші солей заліза (III) і гексаціаноферрата заліза (III), відновлених пероксидом водню. 
 . попереднім способом на поверхні оптично-прозорого електрода (ITO) 
 . електрохімічно відновленої на поверхні ITO зі змішано...