і шановані татарами могили, які приходячи на поклоніння до своїх Азис, вішали на гілках старої фісташки В«клаптики матеріїВ» [13]. З Гурзуфських Азіза пов'язана цікава історія про одного п'яному людині, який проходячи повз могили і дерева сильно лихословив.  В«Порівнявшись з Азіза він раптово замовк і впав.  Виявилося, що у нього віднялися мова та ноги В»[5]. Вже в 20 рр..  XX століття могили були запущені і незабаром зовсім забуті, а В«святаВ» фісташка знищена.  
 Три В«СвященнихВ» кипариса ростуть в декількох кілометрах від Алушти у с.  Рясного при могилі татарського Азиса, згадки про могилу якого зустрічаються в краєзнавчій літературі з кінця 19 століття.  Кілька років тому один з кипарисів був підпалений невідомими вандалами.  
 Шанування В«святихВ» дерев при могилах праведних людей відігравало важливу природоохоронну роль.  Так, можна з упевненістю сказати, що найбільш лісистий ділянку Карадага, розташований на горі Свята, уникнув долі бути винищеним на господарські потреби саме завдяки місцезнаходженням там могили дуже шанованого татарського святого В«Кемал-бабайВ». 
  До нашого часу в Криму збереглося лише кілька В«священнихВ» дерев, які безпосередньо пов'язані з релігійними культами.  Набагато більше дерев, які шануються за їх примітні особливості: поважний вік, надзвичайний розмір і вигляд, за їх зв'язок з яким-небудь історичною подією. 
  У деяких куточках Кримського півострова ще збереглися унікальні, що досягають віку в сотні років, дерева-довгожителі - свідки колись шелестевшіх тут густих лісів.  Точний вік цих поважних патріархів Кримських гір встановити практично неможливо, оскільки на зростання кожного дерева-старожила впливає свій індивідуальний набір природних факторів: особливості мікроклімату, грунту, умови життя і т.д.  Якщо дерево росте в сприятливих для нього умовах, то воно може і в досить юному віці досягти значних розмірів, і навпаки, дерево може мати пригнічений вигляд, а жити на Землі вже не перше тисячоліття.  Тому і немає підстав говорити про якесь одному В«найстарішому дереві Криму В»- їх може бути декілька.  Єдиний спосіб встановити точний вік дерева - це спіл стовбура для підрахунку річних кілець, але це можна справити лише після його загибелі.  У зв'язку з такими утрудненнями за визначенням віку кримських старожилів, найбільш древні з них на півострові вже традиційно називаються В«тисячолітнімиВ». 
 В даний час в Криму виростає кілька В«тисячолітніх деревВ».  На вершині г. Ай-Петрі зростає невеличке, пригнічений вітрами, дерево тиса ягідного, що має висоту 10 метрів і окружність стовбура 3 метра (на рівні грудей людини).  Дерево це росте у туристської стежки, що сильно вплинуло на його вигляд - гілки обламані, а на корі вирізані ініціали та прізвища недбайливих туристів.  Тис у вершини Ай-Петрі згадується у багатьох авторів - учених і краєзнавців, і вік його традиційно вважають в 800-1000 років [9, 14 та ін]. Дерево росте на території Ялтинського гірничо-лісового заповідника, але належним чином не охороняється, що незабаром може привести до його загибелі.  До речі, вперше це одне з найстаріших дерев Криму запропонував внести до реєстру пам'яток природи російський вчений-біолог А.П. Семенов Тян-Шанський, син відомого громадського діяча, вченого і мандрівника по Тянь-Шаню. 
				
				
				
				
			  У кілометрі на захід від зубців Ай-Петрі росте ще одне старе дерево тиса, вік якого оцінюють у 1100-1200 років.  Його висота так само невелика - близько 10 метрів, а діаметр стовбура на висоті 1,3 м - 122 см Дерево знаходиться в пригніченому стані - велика кількість голок висохло, а гілки покриті лишайником [10]. 
  На Південному березі Криму зустрічаються В«тисячолітніВ» дерева іншого представника дольодовикової реліктової флори Криму - фісташки туполистої (інші назви - кевовое, терпентинова, скипидарне дерево).  Найбільш старі примірники фісташки ростуть в Нікітському Ботанічному саду, в парку Нижньої Массандри, на мисі Айя та на самій вершині мису Ай-Тодор [14]. 
  На мисі Ай-Тодор росте і інше дерево тисячолітнього віку - ялівець високий.  800-1000 річні дерева ялівцю зустрічаються і в інших місцях ПБК - в Айя-Ласпінський урочищі, в парках Фороса, Сімеїзу, в Семидвір'я, урочище Канака [14]. p> На горі Ай-Нікола росте ще одне унікальне творіння кримської середземноморської флори - потужне, старе дерево земляничника дрібноплідного - відомої В«безсоромних  ци В». Про це дереві з любов'ю пише відомий вчений проф.  В.Г. Єна: В«На західному В«плечіВ» Ай-Ніколи, на висоті 320 м, в маленькому романтичному урочище, прикритому з півдня скелею, а з півночі - крутим схилом з давньої кам'яної кладкою, розмістилося дерево земляничника, одне з найстаріших на півострові. Десять великих і малих гілок, кожна з яких по виду самостійне дерево, відходять від кремезного, немов оплившего, чотириметрового в обхваті стовбура.  Цьому дереву напевно не менш як тисячу років, проте воно добре розвивається, плодоносить В»[9]. 
  Є в Криму і В«тися...