го самоврядування, відповідно до статті 130 ч. 1 Конституції Російської Федерації полягає у вирішенні питань місцевого значення. При цьому вказується, що населення володіє, користується і розпоряджається муніципальної власністю, наявність якої закріплено в першому розділі Конституції Російської Федерації. Частина друга цієї ж статті називає форми, за допомогою яких здійснюється місцеве самоврядування. Це референдум, вибори, інші форми прямого волевиявлення, а також виборні та інші органи місцевого самоврядування. Те Тобто на рівні Конституції Російської Федерації визначено механізм місцевого самоврядування тощо
Конституція Російської Федерації містить основні принципи про місцеве самоврядування. Норми, встановлені в ній, носять відкритий характер. Це означає, що в розвиток конституційних норм можуть бути прийняті федеральні закони, закони суб'єктів Російської Федерації та інші нормативні правові акти [13].
Така можливість закріплена, наприклад, у статті 72 ч. 1, пункт В«нВ», яка відносить питання про встановленні загальних принципів організації місцевого самоврядування до предметів спільного ведення Російської Федерації і суб'єктів Російської Федерації.
З усього вищевикладеного можна зробити висновок, що Конституція Російської Федерації, будучи основним законом суспільства і держави, встановила систему норм про місцеве самоврядування, на якій повинні базуватися всі інші нормативні правові акти.
При цьому норми Конституції Російської Федерації поділяються на норми:
1) дозволяють введення місцевого самоврядування в Російській Федерації;
2) визначають призначення місцевого самоврядування;
3) закріплюють механізм і регулюють організацію і діяльність місцевого самоврядування;
4) встановлюють економічну основу місцевого самоврядування;
5) закріплюють територіальні межі місцевого самоврядування;
6) встановлюю-щие компетенцію місцевого самоврядування з окремих питань;
7) встановлюють гарантії місцевого самоврядування;
8) устанавли-вающие права громадян на місцеве самоврядування і забороняють обмеження прав на місцеве самоврядування. p> Всі перераховані та інші норми знайшли свій розвиток у федеральних нормативних правових актах, нормативних правових актах суб'єктів Російської Федерації, а також нормативних правових актах місцевого самоврядування.
- Федеральні закони і підзаконні нормативно-правові акти
Базовим, спеціальним законом, що розвиває норми Конституції Російської Федерації, регулюють відносини у системі місцевого самоврядування, є Федеральний Закон № 154 від 28.05.95 р. В«Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації В»із змінами та доповненнями ФЗ № 107 від 04.08.2000г.
У ньому розкрито основні поняття, терміни місцевого самоврядування, позначена роль місцевого самоврядування у здійсненні народовладдя, як основи конституційного ладу в Росії, закріплені права громадян на здійснення місцевого самоврядування. Закон визначив повноваження органів державної влади Російської Федерації і його суб'єктів у сфері місцевого самоврядування, виділив питання, які перебувають у веденні муніципального освіти. [14] p> У законодавчих основи місцевого самоврядування закріплена пріоритетність Конституції Російської Федерації і даного закону над законодавчими актами суб'єктів Федерації у випадках їх протиріччя першим. Велика увага у Федеральному законі приділяється питанню про статут муніципального освіти, розкривається основний зміст, порядок його розробки та реєстрації. Закон розглядає територіальні основи місцевого самоврядування, питання встановлення і зміни кордонів муніципального освіти [15] .
Федеральний закон В«Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській ФедераціїВ» закріплює основи діяльності органів місцевого самоврядування і підкреслює, що органи місцевого самоврядування не входять до системи органів державної влади та здійснення органами державної влади чи державними посадовим особами місцевого самоврядування не допускається. p> Структура органів повинна визначатися населенням муніципального освіти. Представницькі органи місцевого самоврядування складаються з депутатів, вибори яких повинні проводитися на осно ве загального рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні. Законом визначено й основні функції представницьких органів. Глава муніципального освіти може бути обраний як представницьким органом зі свого складу, так і безпосередньо населенням даної території. Статус депутата муніципального освіти також відображено у федеральному законі. Органи та посадові особи місцевого самоврядування наділені правом приймати правові акти з питань свого ведення. Законом передбачаються різні форми волевиявлення громадян, такі, як місцевий референдум, муніципальні вибори, збори (сход) гром...