нага, асабліва пачатковага перияду, уласціви неприхавани дидактизм и маралізаванне - Риси, характерния для Сћсей старажитнай літаратури Беларусі. Зварот да форми катехізіса - кароткіх питанняСћ и адказаСћ несумненна сведчиць пра асветніцкія памкненні аСћтара. Будного, як правіла, звяртаСћся да читача з прамимі сентенциямі, проста и зразумела адказваСћ на шматлікія питанні, што хвалявалі сучаснікаСћ. Вось як, та прикладу, пачинаСћся В«КатехізісВ»:
В«вань: Што есь ти?
Відмова: Людина є сотворіння Боже Розумного, Богом за образом його вчинив.
вань: Чого для Господь Бог тобі створили? p> Відмова: Чи не для того аби без мене бити не міг, альо абих його пізнав, любив, йому самому служив, а потім з ним на повіки жив.
творити С. Буднага, напісания Сћ сталлю узросце, зазвичай палемічния паводле свойого зместу. Літаральна шкірна праблєми, трапіСћши на пяро асветніка, набивала публіцистичнае гучанне. АСћтар увесь годину палимяна спрачаецца, пераконвае, абвяргае, приводзіць у абарону палею пазіциі розния рацияналістичния и схаластичния аргументи. Каб схіліць читача на свій бік, ен няредка звяртаецца да сцверджанняСћ аСћтаритетних вучоних, пераказу біблейскіх сюжетаСћ, гістаричних паралелей, суправаджаючи іх адпаведнимі каментариямі. Розния припавесці, асабліва біблейскія афаризми, примаСћкі, падзеі палітичнай гісториі таксамо досиць часта скаристоСћваліся Будного у годину літаратурнай палемікі. p> С. Будні - сапраСћдни майстра літаратурнага перакладу. Яго перакладчицкі Талент Найбільший яскрава виявіСћся Сћ годину ПРАЦІ над Свяшченним Пісаннем. Будного, як вядома, перакладаСћ Біблію на польську мову, якаючи на тій годину, побачим са старабеларускай, царкоСћнаславянскай и лацінскай з'яСћлялася адной з літаратурних моСћ Беларусі. Мяркуючи паводле Сћласних виказванняСћ С. Буднага и шматлікіх спасилак у тексце Новаго Запавету 1574, перакладчик каристаСћся самимі разнастайнимі папяреднімі виданнямі и рукапісамі Свяшченнага Пісання: лацінскімі, яСћрейскімі, гречаскімі и рознимі славянскімі, а таксамо шматлікімі творамі старажитних теолагаСћ, якія хоць неяк закраналі ці цитавалі біблейскія тексти. У годину ПРАЦІ над Новим Запаветам ен апіраСћся на ранейшия пераклади, зробления видатнимі еСћрапейскімі вучонимі: Ларенцам Валам, Еразм Ратердамскім, Марцінам Лютерам, Сабасцьянам Касталіенам, Теадорам Безам, Мікалаем Зегерам. Са старажитних аСћтараСћ буднів нязменна каристаСћся творамі Тертуліяна, ЕСћсебія, Епіфанія, Браніма. Беларускі перакладчик меСћ пад рукою Біблію Скарини, пераклад Пятра МсціслаСћца и Івана Федарава, Бресцкую Біблію 1563, пераклад Станіслава МужиноСћскага, Чешскую и Харвацкую Бібліі ди шераг інших текстаСћ Свяшченнага Пісання. Можна адназначна сцвярджаць: Ніхто з тагачасних еСћрапейскіх перакладчикаСћ новазапаветних твораСћ НЕ прарабляСћ папяредне такий грандиезнай тексталагічнай Працюю, як С. Будного. Дзякуючи надзвичайним аналітичним здольнасцям білоруського асветніка, яго Талент, широкай ерудициі, глибокай дасведчанасці Сћ вань екзегетикі І, галоСћнае, дасканаламу відання старажитних моСћ, навукова-критични Сћзровень виданні новаго Запавету 1574 стаСћся, Бадай, самим високім сярод усіх вядомих на тій годину у ЕСћропе. p> С. Будного виявіСћ сябе як видатни майстра паетичнай В«епікграмиВ». Ствараючи панегірикі на герби білоруських магнатаСћ, Пает витримліваСћ усьо канони емблематичнай паезіі, існуючия Сћ заходнееСћрапейскіх літаратурах. Дзякуючи менавіта С. Буднаму В«епікграмиВ» на герби Сталі неад'емнай рисай лацінамоСћнай літаратури Беларусі. Яго паетичния традициі, альо Сћжо на білоруський мове, пазней прадоСћжилі Пает Барока А. Римша, Л. Мамоніч, М. Сматрицкі, С. Собаль и інш. p> У творах С. Буднага вельмі широкі дияпазон Мастацкая-вияСћленчих и моСћних сродкаСћ. Старабеларуская мова Сћ яго надзвичай дасканалая и апрацаваная. Для яе характерна багацце сінанімічних радоСћ, трапния азначенні, вобразнасць. Будного знаходзіСћ адметния метафари, цікавия параСћнанні. Так, наприклад, няпрости шлях навучання, набицця ведаСћ ен параСћноСћваСћ з працай пчали. Будного актиСћна звяртаСћся да народна-паетичних вобразаСћ (вужа, голуба, кубка, мутнай вади), творча викаристоСћваСћ сюжети іудзейскай, гречаскай и римскай міфалогіі.
1.3 Васіль Цяпінскі
Васіль Цяпінскі - сучаснік и аднадумец Симона Буднага, адзін з тих нямногіх дзеячаСћ Рефармациі, хто Глибока разумеСћ згубнасць паланізациі феадальних вярхоСћ Вялікага княства ЛітоСћскага и бачиСћ у їй смяротную пагрозу развіццю нациянальнай культури білоруського народу. Яго дзейнасць насіла яскрава висловлюємо патриятични характар ​​и па сутнасці з'явілася працягам тих культурна-асветніцкіх традиций, якія билі закладзени Францискам Скаринам яшче Сћ Першай чверці XVI ст.
Біяграфічния звесткі аб В. Цяпінскім даволі скупия. Вядома, што Васіль Мікалаевіч Цяпінскі (Цяпінскі-Амельяновіч) нарадзіСћся, верагодней за Сћсе, на Полаччине Сћ маентку Цяпіна (цяпер значна Цяпіна Ч...
