вигляді зводяться до наступних:
а) надання неринкових послуг (послуги суспільного характеру: освіта, охорона здоров'я, оборона та ін);
б) перерозподіл доходів (податки, трансферти, субсидії, кредити та ін);
в) державне регулювання (антимонопольне регулювання, зайнятості тощо);
г) здійснення державного контролю (зовнішній контроль, внутрішній контроль).
1.2 Державний бюджет як основний фінансовий план держави
Всі організаційні та економічні форми функціонування бюджету здійснюються послідовно і планомірно, оскільки сама різноманітність форм власності передбачає прогнозно-планове ведення господарства, що, у свою чергу зумовлює таку ж прогнозно-планову форму функціонування бюджетних відносин. Стабільний характер бюджетних зв'язків, планова форма руху централізованого фонду грошових коштів держави призводить до того, що бюджетні зв'язку відображаються у відповідному фінансовому документі - бюджет - основному фінансовому документі країни. У ньому передбачені ті розподільні процеси, які складають економічний зміст бюджету. [15, c. 264]
Специфічні статті доходів і витрат основного фінансового плану показують джерела формування та напрями використання централізованого фонду грошових коштів держави. Показники основного фінансового плану країни підлягають безумовному виконанню відповідно до щорічно приймається Парламентом Законом В«Про республіканський бюджетВ». p> Бюджет як фінансовий план, з одного боку, грунтується на фінансових планах розвитку економіки і сфер діяльності, а з іншого боку - багато в чому визначає їх. Це обумовлено тим, що державний бюджет активно впливає на економіку в цілому, оскільки він виступає як бюджету всього національного господарства. Велику роль відіграє державний бюджет у сфері матеріального виробництва, виступаючи в якості стимулятора його зростання. Кошти бюджету використовуються для забезпечення як індивідуального (в рамках окремих господарюючих суб'єктів), так і суспільного (в масштабі всього національного господарства) кругообігу фондів.
допомогою бюджету як фінансового плану реалізується бюджетно-податкова політика держави, що представляє собою діяльність з використання механізмів і інструментів управління державними фінансами для здійснення впливу на економічну систему країни з метою забезпечення економічного зростання і підвищення добробуту населення. Бюджетно-податкова політика покликана забезпечувати вирішення таких завдань як боротьба з бідністю, скорочення безробіття, зниження темпів інфляції, збільшення темпів економічного зростання. З точки зору бюджету його основним інструментом є державні доходи і державні витрати.
Трактування державного бюджету як основного фінансового плану країни не суперечить економічною природою бюджету як об'єктивної категорії. Пов'язано це з тим, що термін В«державний бюджетВ» застосовується для позначення різних за своїм характером понять, одне з яких належить...