Абсолютна величина прибутку недостатньо характеризує економічну ефективність роботи підприємств, її треба зіставити з величиною авансованих або спожитих засобів. Найбільш узагальнюючим показником ефективності господарської діяльності визнаний рівень загальної рентабельності авансованих фондів: 
  На практиці аналіз факторів, що визначають рівень рентабельності, проводиться зазвичай за елементами формули, тобто виявляється вплив збільшення величин прибутку основних виробничих фондів і оборотних коштів. Такий аналіз часто спотворює економічний сенс явищ, так як самі по собі абсолютні величини факторів не показують ефективності використання авансованих для виробництва засобів. Наприклад, будь-яке збільшення середньої вартості основних виробничих фондів знижує рівень рентабельності. У дійсності технічний прогрес, який супроводжується, як правило, збільшенням фондоозброєності працівників і величини основних виробничих фондів, є головним двигуном підвищення ефективності виробництва, в тому числі і рівня рентабельності. 
  Ось чому для аналізу вплив факторів на виконання плану і динаміку рівня рентабельності її формулу слід представити так: 
  P/F + E = (P/N)/(F/N + E/N) = (F/N)/(1/N/F +1/N/E) 
  У цьому виді формула встановлює зв'язок рентабельності з трьома аргументами-факторами: величиною прибутку на 1 крб. реалізованої продукції (P/N); фондоємністю (F/N) або фондоотдачей (N/F) продукції, що характеризують використання основних виробничих фондів; коефіцієнтом закріплення оборотних коштів (E/N) або кількістю оборотів нормованих оборотних засобів (N/E). 
				
				
				
				
			  Савицька .  
  Результати в будь-якій сфері бізнесу залежать від наявності та ефективності використання фінансових ресурсів, які прирівнюються до В«кровоносній системіВ», забезпечує життєдіяльність підприємства. Тому турбота про фінанси є відправним моментом і кінцевим результатом діяльності будь-якого суб'єкта господарювання. В умовах ринкової економіки ці питання мають першорядне значення. 
  Висування на перший план фінансових аспектів діяльності суб'єктів господарювання, зростання ролі фінансів є характерною рисою і тенденцією в усьому світі. 
  У зв'язку з цим істотно зростає пріоритетність і роль фінансового аналізу, основним змістом якого є комплексне системне вивчення фінансового стану підприємства і факторів його формування з метою оцінки ступеня фінансових ризиків і прогнозування рівня прибутковості капіталу. 
   Фінансовий стан підприємства  характеризується системою показників, що відображають стан капіталу в процесі його кругообігу і здатність суб'єкта господарювання фінансувати свою діяльність. 
  У процесі постачальницької, продуктивної, збутової і фінансової діяльності відбувається безперервний процес кругообігу капіталу, змінюються структура коштів та джерел їх формування, наявність і потреба у фінансових ресурсах і, як наслідок, фінансовий стан підприємства, зов...