ься.
З постійними витратами справа йде складніше, оскільки вони вже понесені. Якщо виробництво зупинити, то ці витрати будуть повністю втрачені (Обладнання зношується навіть при бездіяльності), але при продовженні виробництва вони будуть хоча б частково повертатися. Якщо сюди додати додаткові витрати, пов'язані з відновленням діяльності, то стане ясним, чому, незважаючи на збитки, підприємства продовжують працювати.
Для того щоб чітко орієнтуватися в ситуації, необхідно знати, який мінімальний обсяг продукції необхідно виробляти (або реалізовувати), щоб робота в цілому була б прибутковою. Він визначається за допомогою наступної формули:
Постійні витрати
Vбезубит =
Ціна одиниці продукції -
змінні витрати на одиницю продукції
При різноманітному асортименті показник змінних витрат на одиницю продукції замінюється коефіцієнтом співвідношення змінних витрат і очікуваного обсягу реалізації.
Водночас доцільно визначати і максимально допустимий з економічної точки зору обсяг виробництва. Він досягається тоді, коли подальше збільшення витрат не приносить додаткового прибутку.
Визначення величини прибутку залежно від обсягу реалізації відбувається з урахуванням операційного важеля, або лівериджу. Його дія грунтується на тому, що при стабільних цінах зростання обсягу реалізації продукції призводить до того, що частка постійних витрат у ціні скорочується, а отже, при незмінній частці змінних збільшується прибуток, і навпаки. Причому підвищення обсягу виробництва призводить до більш швидкого зростання прибутку, а скорочення - більш швидкому її падіння.
Наскільки швидше змінюється прибуток порівняно з обсягами виробництва, визначає показник, званий сила операційного важеля (СОР):
Прибуток + Постійні витрати
COP =
Прибуток
Крім абсолютного розміру прибутку фінансовий менеджмент оперує її відносною величиною - прибутковістю, або рентабельністю. Так, рентабельність власного капіталу (відношення прибутку до акціонерного капіталу) є одним з найважливіших показників, що характеризують становище фірми. Його розмір визначає попит на акції, їх ціну, а таким чином, і ціну самого підприємства. Тому в завдання фінансового менеджменту входить пошук можливостей підвищення значення даного показника.
Ці можливості закладені в ньому самому, оскільки для вирішення проблеми достатньо зменшити частку власного капіталу на користь позикового. Але такі дії пов'язані з великим ризиком, оскільки одночасно підвищується небезпека банкрутства, якщо кредитори зажадають термінового повернення позики. Крім того, використання у великих масштабах позикового капіталу пов'язано з виплатою значних відсотків, що зменшує прибуток, але зате прискорює її надходження.
Підвищення рентабельності власного капіталу за рахунок використання позикових коштів отримало...