ва аудиторія, для неї так само характерні неоднорідність, розосередження і анонімність. "Основними рисами масової культури є примітивізація відображення людських відносин, соціальний максималізм, розважальність і сентиментальність, смакування насильства, сексу, випинання національних і расових забобонів, культ успіху, споживацтва, насадження конформізму". p align="justify"> Масова комунікація стала тим живильним середовищем, в якій поширюються зразки поведінки і відбувається відтворення "маси". А для неї, як сукупності безлічі людей, характерно нестійке і ненадійне існування, що викликає потребу в нових ефективних і ефектних ідеях. Масова аудиторія стає основним типом продукції ЗМІ, витісняючи на периферію цільові аудиторії соціальних груп. p align="justify"> Спроби виявити позитивні результати "омассовління" культури і суспільства можуть призвести до висновку про посилення ролі ЗМІ у процесі демократизації, реалізації концепції "четвертої влади", підвищенні ефективності соціального контролю над політичними інститутами, формуванні громадянського суспільства . Негативні сторони розвитку масовидність тенденцій проявляються у використанні інформації для маніпулювання суспільною свідомістю, деградації духовного життя, небезпеки нового "інформаційного" тоталітаризму. p align="justify"> Виділимо деякі з факторів залучення й утримання аудиторії, а також відзначимо особливості їх вивчення на прикладі періодичних видань:
. Своєрідність тематики та змісту. Це основний фактор залучення й утримання читачів. Перше досягається задоволенням очікувань потенційної аудиторії, друге - інтересів цільових споживачів масової інформації. Відповідно, при вивченні інформаційних очікувань та інтересів слід, по-перше, визначити цілі дослідження. Вони можуть бути пов'язані або з залученням потенційних читачів, або з утриманням цільової аудиторії видання. По-друге, досліднику необхідно визначитися з критеріями аудиторії, відповісти на питання: яку частоту контактів читача з виданням можна вважати кордоном між потенційною і цільовою аудиторією? Чи є, наприклад, людина, яка купує щодня виходить газету тільки раз на тиждень, "потенційним" або "цільовим"? Серед читачів щоденної газети "Комсомольська правда" виділяється група, яка цікавиться тільки "товстункою" (номер, що виходить раз на тиждень). Чи можна включити до складу цільової аудиторії людини, що виписує видання, але не читає його? Як бути з широко поширеною практикою звернення до газети, коли мотивом є не інтерес до змісту публікацій, а наявність в ній телевізійної програми або кросворду? Відповісти на поставлені питання можна тільки в кожному конкретному випадку, виходячи із завдань, які вирішує дослідник, і цілей, поставлених редакцією.
2. Автори. Даний фактор дуже важливий для шанувальників тих журналістів, які регулярно публікуються в друкованих ЗМІ. Залучення і "вирощування" власних публіцисті...