а автономії [7]:  
 (1.1) 
 де Кофп-середньорічна частка первісної або відновної вартості основних фондів (фінансовий показник); 
  УЗ-рівень знань в організації, який визначається кількістю і корисністю введеної керуючої інформації та використаними знаннями при створенні організації (інформаційно-керуючий показник); 
  ПТч-продуктивність праці, вимірювана по виробленому чистого продукту (організаційно-економічний показник); 
  Ессч-ефективність власних коштів організації, тобто відношення чистого виготовленого продукту до середньорічної величини цих коштів (фінансово-економічний показник). p> Ефективним інструментом для прогнозування та діагностики кризи є методика С.В. Яковенко [12], яка дозволяє проводити прогнозування і діагностику кризи по слабких сигналів, а також будувати нечітку функцію виведення про ймовірність розвитку кризи і виявляти аномалії в економічному і фінансовому стані організації. p> Для побудови моделі прогнозування кризи формується набір В«слабкихВ» сигналів про загрозу виникнення кризи. За допомогою методу експертних оцінок визначається масив умовних ймовірностей р (kj/si). Для оцінки ступеня вираженості сигналу пропонується застосовувати 5-ти або 10-ти бальну лінгвістичну шкалу оцінок. По кожній із сфер діяльності (кожному підрозділу) вводиться два лічильника: 
  Т = Т + 1, де Т-лічильник істинних умов; 
				
				
				
				
			  I = I + kT, де I-інтенсивність сигналів; 
  kT-сума балів для Т-го умови. 
 За результатами першого лічильника визначається масштабність сигналів по кожній сфері діяльності і в зовнішній і внутрішньому середовищі організації в цілому. Масштабність загрози визначається за формулою (1.2): 
 M = 100% В· T/N, (1.2) 
  де М-масштабність появи сигналів загрози розвитку кризи; 
  N-сума умов з даній сфері або загальна сума у ​​зовнішній і внутрішньому середовищі. p> За рівнем масштабності можна судити про кількість сфер, в яких можливий розвиток кризових процесів. Дані другого лічильника дозволяють визначити рівень інтенсивності сигналів про можливу загрозу виникнення кризи. p> L = 100% В· I/N В· s, (1.3) 
  де L-рівень загрози; 
  N-сума умов з даній сфері або загальна сума у ​​зовнішній і внутрішньому середовищі; 
  S-розмірність шкали оцінок (5 або 10 балів). p> Значення L - визначає рівень загрози у відсотках від максимально можливого рівня. p> Для формування прогнозу можливості розвитку кризи використовується нечітка функція приналежності, описувана алгоритмом: якщо значення змінних до 20%, то масштабність (інтенсивність) сигналів про настання кризи - незначна; якщо від 20 до 30%, то низька; якщо від 30 до 60% - середня; якщо більше 60% - висока [13]. 
 Така методика є найбільш застосовної в реальних економічних умовах і забезпечує комплексне обстеження стану організації з метою прог...