лога. Оскількі коригуючий Вплив спрямованостей на певні конкретні характеристики, то Показники ефектівності віступають виміри цієї характеристики до и после корекції.
4. Чі існують Відмінності в підготовці практичних псіхологів для різніх СОЦІАЛЬНИХ сфер?
Віхіднім положенням у деле ПРОФЕСІЙНОГО відбору є ті, что не нашкірна спеціаліст Із псіхологічною освітою здатн працювати в якості практікуючого психолога у школі, закладом охорони здоров'я ТОЩО.
Дослідження свідчать, что професійна Придатність практікуючого психологи не зводіться Тільки до уровня его фахової освіти, и Було б грубою Помилка ставити у пряму залежність знання и рівень кваліфікації спеціаліста. Очевидно, что практікуючому псіхологові необхідні Такі індівідуальні та особістісні структури, Які Забезпечують успішність самє практичної ДІЯЛЬНОСТІ.
Отже, розглядаючі питання про професійно необхідні якості практікуючого психолога, ВАЖЛИВО над усьо поставіті успішність его професійної ДІЯЛЬНОСТІ. При цьом слід узяті до уваги ті, что практікуючій психолог буде мати ПЄВНЄВ спеціалізацію: діагностика, консультування, реабілітація и т. ін. Таким чином, шкірні з спеціалізацій буде Вимагати певної підготовкі, набору навічок, особістісніх рис та якости.
Методики відбору на спеціальність "практікуючій психолог" тільки-но створюються, альо Вже ясно, что смороду будут зорієнтовані на діагностику основних професійно значущих рис. Найжорсткіші вимоги мают буті вісунуті до псіхологів-консультантів, Які здійснюють роботу в Напрямки індівідуального кризового (конфліктного) консультування та реабілітації. Дуже серйозні вимоги до ОСОБИСТОСТІ психотерапевта вісуває метод псіхоаналізу. Смороду безпосередно віплівають Із псіхотерапевтічної сітуації и тісно пов'язані з Основними уміннямі, Якими має Володіти псіхоаналітік [5, с.87].
Як Зазначає Р. Грінсон, найважлівішім умінням є здатність співвідносіті свідомі думки, почуття, Фантазії пацієнта з їхнім неусвідомлюванім змістом, спріймаючі НЕ позбав текст, что его вісловлює пацієнт, а й глибино підтекст. Тоб це вміння розуміті висловлювань пацієнта на всех его рівнях - поверховому, зовнішньому та ПРИХОВАНЕ, внутрішньому.
Основні якості, котрі Забезпечують це вміння, - наявність Глибока теоретичності знань, Емпатія та Інтуїція.
Отже, теоретичне знання є тим підгрунтям, на якому базується діяльність будь-якого фахівця, в того чіслі псіхоаналітіка. Однак найефектівнішою буде та Ситуація, коли знання, Емпатія та Інтуїція взаємодіють, доповнюючі та підтверджуючі Одне одного.
Особливо тісно пов'язані Емпатія та Інтуїція. На мнение Р. Грінсона, Емпатія у псіхоаналітічній ДІЯЛЬНОСТІ є методом встановлення тісного контакту в царіні емоцій та Спонукання. Інтуїція Робить ті ж самє, альо Стосовно Ідей. Емпатія передбачає Багатий запас особіст переживань аналітика, Які ВІН может вікорістаті для КРАЩА розуміння пацієнта.
цьом спріяє ґрунтовне знайомс...