Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Вплив деформаційної та термічної обробки на структуру і властивості сталі 10Г2ФБ з різним вихідним станом

Реферат Вплив деформаційної та термічної обробки на структуру і властивості сталі 10Г2ФБ з різним вихідним станом





мете вивчені фазові перетворення в сталях легування: С - Мп - V - Nb. Спільно комбінатом і інститутом розроблені технічні умови ТУ 14-1-5506-2005 на постачання дослідної партії штрипсу для виготовлення труб класів міцності К42-К60 із сталей 10Г2ФБ і 12Г2СБ. Необхідні механічні характеристики цих сталей забезпечуються регламентованим вмістом хрому, ніобію і ванадію, низькими змістами сірки, фосфору й азоту, а також температурно-деформаційних режимом прокатки. Сляби для прокатки нагрівали до ~ 1200 - 1240 В° С, що забезпечувало гомогенність стали і розчинення мікролегірующіх елементів. У процесі прокатки в чорнових групах клітей ( = 15 - 40%) досягалося перетворення грубої литої структури в аустенітну з рівномірним зерном в результаті багаторазової повної рекристалізації. У процесі чистової прокатки з обмеженим числом обтиснень в дуже короткий проміжок часу (сумарна деформація 70 - 75%) виникала структура аустеніту з великим числом зародків зерен фериту, що забезпечувало дрібне зерно фериту. [5, с.76]

Гальмування рекристалізації аустеніту відбувалося як під дією елементів, що у твердому розчині (Nb, V), так і за допомогою виділяються при деформації карбонітрідов (карбідів) ніобію. Найбільш ефективний елемент в цьому відношенні - ніобій: додавання його в сталь у кількості 0,05% підвищує температуру повної рекристалізації (Тр) аустеніту, нижче якої вона починає сповільнюватися, від ~ 800 до 1000 0С; при вмісті 0,08 - 0,09 % ніобію - до 1040 - 1050 В° С. Оскільки при прокатці в чистовій групі клітей паузи між обтисканнями малі, то виділення карбонітрідов відбувається лише частково, тобто частина ніобію і ванадію ще залишається в твердому розчині, а при душированием і смотка смуги фазовий склад сталі формується остаточно і задається кінетика виділення часток, забезпечують дисперсійне зміцнення металу. Зміною температури змотування (ПВМ) і застосуванням різних типів розподілу ПВМ можна регулювати як фазовий склад сталі, так і ступінь її дисперсійного зміцнення. Фазовий склад визначають за деформаційним термокінетичних диаграммам (ТКД) розпаду аустеніту. [6, с.69-72]

Для отримання однорідного фазового складу металу температура закінчення прокатки (Ткп) повинна відповідати нижній частині аустенітної області на всіх ділянках смуги. Перспективною можна вважати структуру голчастого фериту, обусловливающую високу міцність внаслідок збільшення кількості дислокацій та формування субструктури, частка дисперсійного зміцнення при цьому дещо знижена. Така структура стали формується при знижених значеннях ПВМ, відповідних бейнітною області ТКД (<600 В° С), коли виділяються дрібнодисперсні карбонітріди, а можливості їх зростання обмежені. Таким чином, отриманню рівномірного рівня дисперсійного зміцнення по довжині смуги сприяє застосування диференційованої температури змотування по довжині смуги при забезпеченні стабільного фазового складу, особливо в кінцевих ділянках сму...


Назад | сторінка 6 з 20 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Аналіз ізотермічних і термокінетичних діаграм розпаду переохолодженого ауст ...
  • Реферат на тему: Аналіз ізотермічних і термокінетичних діаграм розпаду переохолодженого ауст ...
  • Реферат на тему: Цех прокатки сталі
  • Реферат на тему: Калібрування прокатних валків дрібносортного стану 280 для прокатки круглої ...
  • Реферат на тему: Процес прокатки металу