цессного методу обліку витрат на виробництво: послідовний, паралельний і роздільний.
Послідовний варіант передбачає послідовне накопичення витрат разом з передачею готової продукції одного переділу для обробки в подальшому переділі. Вартість готового виробу переходить на рахунок готової продукції з останнього цеху, де незавершене виробництво доведено до кінцевої продукції підприємства. p align="justify"> Паралельний облік використовується тими підприємствами, де обробка напівфабрикатів і сировини проходить одночасно в декількох цехах, призначених для випуску одного виробу або групи однорідних виробів.
Роздільний метод застосовується там, де технологія виробництва однорідних продуктів має різні процеси обробки.
Системи попроцессного методу простіші і менш дорогі, ніж позамовному калькулювання, оскільки відсутні картки набору витрат по замовленнях і немає індивідуальних робіт.
Особливості попроцессного методу калькулювання собівартості:
Гј акумулювання виробничих витрат по підрозділах безвідносно до окремих замовленнях;
Гј списання витрат за календарний період, а не за час, необхідний для виконання замовлення;
При пооперационном методі калькулювання об'єктом віднесення заробітної плати праці основних робітників і накладних витрат є операція. Потім ці витрати розподіляються по одиницях продукції, що пройшли дану операцію, пропорційно середній величині доданих витрат. Витрати на основні матеріали простежуються за певного продукту та виробничої лінії так само, як і при позамовному системі. p align="justify"> В якості первинного документа використовується наряд на відрядну роботу, в якому описується перелік необхідних матеріалів і операцій. Зміст нарядів розрізняється, тому що кожна партія має різні комбінації матеріалів, операцій і остаточного вигляду виробів. Витрати на вироби збираються по партіях продукції. Основні матеріали ідентифікуються з певною партією. Прямі трудовитрати і накладні витрати розподіляються по продуктах побічно, шляхом знаходження середніх доданих витрат на одиницю по кожній операції, хвилині або годині операційного часу. p align="justify"> Основний момент поопераційного методу - це використання планового (або прогнозного) коефіцієнта як для прямих витрат праці, так і для накладних витрат по кожній операції. Прямі трудовитрати зникають як відокремленої статті для калькулювання собівартості продукції. p align="justify"> Теорія і практика вітчизняної системи калькулювання в умовах ринкових відносин потребує вивчення організаційних систем управлінського обліку, що застосовуються в країнах ринкової економіки. У даному випадку виділяють дві основні системи обліку витрат:
Гј стандарт-кост;
Гј