Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Вивчення апеляційної інстанції в цивільному та арбітражному процесі

Реферат Вивчення апеляційної інстанції в цивільному та арбітражному процесі





азивалися апеляціями (appellatio від арpellare - закликати). Саме в цей час, до кінця III в., І виник інститут оскарження в цивільному судочинстві у формі апеляції. p align="justify"> За імператора Августі рішення судів могли бути оскаржені міському претору, начальнику преторіанців, а коли справа пройшла всі інстанції, то допускалася прохання до імператора про скасування рішення.

За указом імператора Діоклетіана (294 р.) в римських провінціях суддями стають самі правителі провінцій. Нижчестоящої інстанцією були муніципальні магістрати, котрі розглядали менш важливі справи. У зв'язку з цим система подачі апеляцій була наступною: на рішення претора чи інших нижчих суддів можна було апелювати до магістрату. На рішення нижчих провінційних судів апеляція подавалася правителям провінцій; на рішення правителів провінцій - вищим імперським чиновникам. Подавати такі апеляції можна було неодноразово. Але пізніше, в період царювання імператора Юстиніана неодноразова подача апеляцій була заборонена, допускалася подача не більше двох апеляцій по одному і тому же справі. p align="justify"> У часи імператорів Діоклетіана і Костянтина до апеляційної скарги, поданої імператору, додавалися libelli refutatori (прохання з спростовують рішення доводами) і доповідна записка судді у виправдання винесеного ним рішення. Імператор, розглянувши передані йому матеріали, постановляв своє рішення. p align="justify"> Апеляційне провадження, спочатку досить безладне, поступово отримало певну організацію. Своє остаточне оформлення і закріплення як засіб оскарження судових рішень апеляція отримала в період царювання імператора Юстиніана (527-565 р.р.). p align="justify"> У цей час були визначені строки для заяви про апеляцію і для пересилання справи у вищу інстанцію. Незгода з винесеним рішенням можна було оголосити усно у судді відразу після винесення рішення або в десятиденний строк у письмовій формі. Апеляційна скарга, подана імператору, повинна була оплачуватися певної апеляційної сумою. Апеляційна сума не вносилася, якщо апеляція подавалася в яку-небудь іншу вищу інстанцію. Подання апеляційної скарги припиняла виконання рішення. p align="justify"> Виникнення і вдосконалення апеляційного оскарження призвело до необхідності розвитку канцелярської форми діловодства (це обумовлювалося тим, що усне мовлення неможливо було передавати по інстанціях, і майже все, що відбувається в суді заносилося в судовий протокол).

За неправомірну апеляцію були встановлені санкції, що виражалися в посиланні на строк до двох років і конфіскації половини майна.

В цей період часу змінюється процедура розгляду апеляційної скарги. Якщо раніше імператор виносив своє рішення тільки на підставі надісланих йому письмових пояснень судді та заінтересованих осіб, тобто на підставі матеріалів справи, що були на розгляді суду нижчої інстанції, то при Юстиніані мало місце зовсім нове провадження у справі, з поданням сторо...


Назад | сторінка 6 з 24 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Акти суду першої інстанції. Виконання судового рішення
  • Реферат на тему: Діяльність судів апеляційної інстанції арбітражного процесу
  • Реферат на тему: Компетенція арбітражних судів. Підсудність справ. Постанова апеляційної і ...
  • Реферат на тему: Рішення мирового судді: проблеми теорії та практики
  • Реферат на тему: Рішення системи двох лінійних рівнянь з поданням про вирішення в числовому ...