та мова, якою журналіст чи диктор користується для викладу повідомлення, останнім часом привертає увагу дослідників. Наприклад, ряд дослідників бачить в сучасному етапі розвитку суспільства зміна статусу літературної мови в ЗМІ: «³дособленість, окремість літературної мови як основної форми національної мови була комунікативним законом для ЗМІ. Використання інших форм національної мови, безумовно, було можливо. Однак, по-перше, подібні факти були рідкістю, а, по-друге, завжди вимагали очевидного стилістичного виправдання. ... Взагалі у впливі на мову ЗМІ різних мовних підсистем національної мови, тісноті їх контактів з мовою ЗМІ завжди є якась ієрархія. Наприклад, вплив діалектів на мову ЗМІ - особливо в регіональних газетах і журналах - було сильніше, ніж вплив жаргонів і просторіччя. Може бути, тому регіональні газети і журнали виявилися більш стійкими перед натиском жаргонізмів. Всі ці мовні закони в ЗМІ були забезпечені В«стилістичноїВ» цензурою і самоцензурою; її наявність була обов'язковою В». p align="justify"> Одна зі змін цієї системи зараз очевидно: регулятори цензури й самоцензури стали набагато слабкіше, і ЗМІ у всіх країнах схильні до впливу жаргону: Той факт, що елементи жаргону в наш час ЗМІ використовують частіше, ніж десять років тому , лежить на поверхні. Але цікаво простежити, яким чином відбувалися ці кількісні зміни. Жаргонне слово завжди таїло в собі якусь особливу привабливість - свободою від літературної норми, оригінальністю, грубуватим дотепністю, якийсь хвацькістю. Тому коли газети, радіо і ТБ так вільно почали говорити про те, про що раніше не говорилося, дорога в спільну мову ЗМІ для жаргонізмів виявилася широко відкритою. Проте потім ці мовні одиниці без особливих зусиль перемістилися і в тексти іншої тематики. Цікаво, що журналісти запозичують насамперед слова і вирази з кримінального жаргону, хоча мова йде не про тексти кримінальної тематики (до речі, в газетах, які видаються в місцях позбавлення волі, жаргонізмів немає; мабуть, там вони сприймаються як знаки В«небезпечної культури В»). В інших ЗМІ сьогодні для елементів жаргону практично немає тематичних обмежень (це може бути матеріал про політику, економіку, спорті або мистецтві) В». p align="justify"> Мова ЗМІ деякі дослідники відносять до особливого функціональному стилю, який відрізняється від наукового, офіційно-ділового та інших функціональних стилів мови. В якості особливостей цього функціонального стилю А.С. Мікоян називає такі:
Високу ступінь стандартизації використовуваних засобів: великий відсоток стійких і клішірованних виразів, різні журналістські штампи, лексікалізованние метафори, стандартні терміни і назви і т.п. (Ця особливість насамперед характерна для новинних матеріалів і відображає прагнення їх авторів створити враження абсолютної об'єктивності та неупередженості). p align="justify"> Експресивність мови як спосіб залучення уваги читача, вираження ставлення до переданої інформації, розстанов...
