их ресурсів з країни. В результаті продукція вітчизняної переробної промисловості виявилася практично незатребуваною на внутрішньому ринку країни через нездатність конкурувати з імпортними товарами. В даний час ситуація змінилася: рівень валютного курсу дозволяє вітчизняним виробникам збільшувати обсяги виробництва та успішно реалізовувати свою продукцію. Проте останнім часом знову відбувається посилення рубля, яке виражається в більш високому рівні інфляції щодо темпів зростання курсу долара. Суть проблеми полягає в тому, що валютний курс змінюється не під впливом ринкових факторів, а залежно від політики Центрального Банку. Ця обставина значно збільшує рівень ризику інвестиції у виробництво споживчих товарів, оскільки неможливо зробити достовірний прогноз щодо того, чи буде продукція конкурентоспроможною за критерієм "ціна - якість" чи ні. Виходячи з цього, можна сказати, що держава зробила все, щоб знизити привабливість інвестиції у виробництво.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що в період здійснення реформ держава відігравала активну роль в економіці країни, проте в більшості випадків його дії не були визначені якоїсь єдиної стратегією. Всі економічні програми прийняті урядом у цей період, були короткостроковими і носили кон'юнктурний характер. У той же час сприятливе вплив на інвестиційний клімат могли б надати розробка та оприлюднення державної стратегії розвитку країни, в яких були б визначені цілі і пріоритети розвитку. Причому така стратегія може бути реалізована тільки в тому випадку, якщо вона з'явиться результатом конструктивного діалогу уряду і ділових кіл, тобто економічним агентам повинні бути відомі не тільки цілі і плани уряду, а й логіка прийняття тих чи інших рішень. У змісті цієї стратегії повинні бути чітко визначені першочергові завдання уряду, якими повинні стати заходи щодо формування базових умов, необхідних для реалізації інвестиційного процесу. Без їх створення всі спроби оживити інвестиційний процес за допомогою заходів цілеспрямованого регулювання інвестицій, до яких відносяться пряме фінансування інвестиційних проектів, видача державних гарантій, пільгових кредитів і інших заходів, будуть неефективними. У зв'язку з цим державі необхідно реалістично подивитися на ефективність політики державного фінансування капіталовкладень. Обмежені державні кошти необхідно зосередити в тих областях, де ніхто, крім держави, що не буде здійснювати інвестиції. У той же час приватні інвестиції слід заохочувати створенням сприятливого інвестиційного клімату і продуманими податковими заходами. При цьому дії уряду повинні носити строго узгоджений характер, а всі поставлені цілі і завдання мають бути реальними і чітко виконуватися.
Таким чином, вирішальне значення для економіки має не ступінь її регулювання державою, а якість цього регулювання. На сучасному етапі в нашій країні розумна економічна політика держави повинна полягати в тому, щоб забезпечити нехай поетапне, але постійне п...