Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Феномен людини: проблема співвідношення біологічного, соціального і духовного

Реферат Феномен людини: проблема співвідношення біологічного, соціального і духовного





Він використовує мова, знання, вміння, звичні форми поведінки, до його появи в ньому і були передані йому. Його спогади і мрії теж наповнені картинами, що мають соціальний зміст. Всі людські якості отримують свій розвиток тільки в процесі спілкування. Психологічна наука дає багатий експериментальний матеріал, що свідчить про те, що лише в умовах нормального людського спілкування можливі існування і розвиток нормальної людської психіки і що, навпаки, відсутність спілкування, ізоляція індивіда веде до психічних порушень, до деформування процесу свідомості, а також емоційно-вольової сфери. Так, якщо людину нічому не навчати, він буде сидіти навпочіпки і розгойдуватися з боку в бік. Спеціального В«навчення спілкуваннямВ» вимагає і вміння сприймати позицію іншого як іншого, а не чужого, його думка як інше, а не неправильне, вміння розуміти, а не відривати. Адже дитина навіть думки не припускає, що світ можна бачити якось інакше, не так, як він представляється йому. p align="justify"> Людина неможливий без суспільства. Саме в суспільстві людина змогла реалізувати потенційні можливості, дані йому космосом і земною природою. Так, активність людини як живої істоти перетворилася на соціально значиму здатність до продуктивної діяльності, до збереження і створення культури. Динамічність і пластичність - у здатність орієнтуватися на іншого, змінюватися в його присутності, відчувати емпатію. Готовність до сприйняття людської мови перетворилася на товариськість, у здатність до конструктивного діалогу, до обміну ідеями, цінностями, досвідом, знаннями. Саме суспільно-історичний спосіб буття зробив прачеловека істотою розумним . Під розумністю педагогічна антропологія слідом за К.Д.Ушинским розуміє те, що характерно тільки для людини - здатність усвідомлювати не тільки світ, але і себе в ньому:

В· своє буття в часі і просторі;

В· здатність фіксувати своє усвідомлення світу і себе;

В· прагнення до самоаналізу, самокритики, самооцінці, цілепокладання і планування своєї життєдіяльності, тобто самосвідомість, рефлексія.

Розумність врожденна у людини. Завдяки їй він здатний здійснювати цілепокладання, філософствувати, шукати сенс життя, прагнути до щастя. Завдяки їй він здатний самовдосконалюватися, виховуватися і змінювати навколишній світ згідно власних уявлень про цінне і ідеальному. Вона багато в чому обумовлює розвиток довільності психічних процесів, вдосконалення волі людини. p align="justify"> Розумність допомагає людині діяти всупереч своїм органічним потребам, біологічним ритмам (придушувати голод, активно працювати вночі, жити в несумісності). Вона іноді змушує людину маскувати свої індивідуальна властивості (прояви темпераменту, статі). Вона дає сили долати страх смерті. Ця здатність справлятис...


Назад | сторінка 6 з 12 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Вплив особистісних особливостей на здатність людини до яка перетинає поведі ...
  • Реферат на тему: Буття людини і його спосіб життя
  • Реферат на тему: Ріст, розвиток і інтенсивність формування і відтворна здатність стада корів ...
  • Реферат на тему: Будова, реакційна здатність і властивості хімічних елементів та їх неоргані ...
  • Реферат на тему: Здатність до навчання дітей з ЗПР