авпаки, відповідає однофазним станам. Кожна точка цієї області зображує стан фізично однорідної речовини. Втім, крапки під граничної кривої ALKG поряд з двофазними станами речовини, можуть зображати і однофазні стану, яким відповідають теоретичні ізотерми, що мають хвилеподібний характер. Це по-перше, метастабільні стану-перегріта рідина і пересичений пар. По-друге, це абсолютно нестійкі стану, яким відповідають піднімаються ділянки теоретичних ізотерм. Такі стани можуть грати роль тільки в теоретичний міркуваннях, подібних тим, які застосовувалися при доказі правила Максвелла. p> Візьмемо в двофазної області-яку точку M (рис.3) Речовина, стан якого зображується цією точкою, складається з рідини і газу. Для простоти будемо припускати, що маса взятого речовини дорівнює одиниці. Тоді питомі об'єми рідини і газу изобразятся довжинами відрізків NL і NG відповідно, а обсяг всього речовини Vм-довжиною відрізка Якщо маса газу дорівнює mг, а рідини - mж, то
В
Так як, то це співвідношення можна переписати вигляді
В
або
В
Таким чином, точка М ділить відрізок LG на частини LM і MG, обернено пропорційні масам рідини і газу. Цей результат називається правилом важеля. p> Розглядаючи рис.3 можна прийти до важливого принципового висновку. Нехай початковий стан газу зображується точкою 1 при температурі нижче критичної. Будемо ізотермічні стискати газ. У точці G розпочнеться перетворення його в рідину. Цей процес закінчиться в точці L. При дельнейшем стисканні за ізотермі L2 речовина буде залишатися весь час рідким. Ми перевели речовина з газоподібного стану 1 в рідке 2 і мали можливість спостерігати, де починається і як відбувається це перетворення. Але можна той же перехід призвести інакше. Нагріємо газ при постійному обсязі, щоб його температура і тиск стали вище критичних (пряма 13). Потім, залишаючи тиск постійним, охолодити газ нижче критичної температури (пряма 32). Ми прийдемо в той же стан 2, тобто сконденсіруем газ в рідину. Однак при цьому речовина весь час буде залишатися фізично однорідним, властивості його будуть змінюватися безперервно, і не має сенсу говорити, що в якийсь момент відбулася конденсація. p align="justify"> Висновок
Теорія Ван-дер-Ваальса при всій своїй простоті дає струнку, якісно вірну картину поведінки речовини при його перетвореннях з рідкого стану в газоподібний і назад. Вона вперше привела в систему заплутані явища, пов'язані з такими перетвореннями. Теорія Ван-дер-Ваальса може бути охарактеризована на рівнянні стану. Яке є результатом екстраполяції теоретичних і експериментальних даних. Тим часом, всяка послідовна молекулярна теорія повинна без залучення яких би то не було додаткових міркувань дати повну картину поведінки речовини і, зокрема його фазових перетворень. Такий фізичної теорії поки ще немає. br/>
Література
1) Сивухин Д.В. Загальний курс фізики...
