оживання кормових сумішей за групам було практично однаковим.  
 Продуктивне ж дію випробовуваних добавок виявилося різним. Як було зазначено раніше, що в контрольній групі випробовувалася кормова суміш більш низькою поживної цінності, природно тому жива маса поросят на кінець досвідченого періоду склала 69,5 кг, що нижче показника в дослідній групі на 31 кг Середньодобовий приріст у дослідній групі за весь період досвіду був отриманий на рівні 634 г, що вище ніж у контрольній групі на 230 м. 
  Значна різниця на користь використання БВМД у дослідній групі відбилася позитивно і на витратах корму на 1 кг приросту живої маси, які в дослідній групі склали 3,35 кг, а в контрольній 5,26 кг або більше на 1,91 кг або 36,3%. 
  Дефіцит протеїну в раціонах тварин вимагає вишукування все нових і нових його джерел. 
   Ріпак  - цінна олійна і кормова культура. Будучи джерелом харчового масла і одночасно кормового білка, він займає важливе місце у вирішенні проблем протеїнового харчування тварин. Особливо підвищилася значимість цієї культури після створення сучасних безерукових і нізкоглюкозінолатних сортів. 
				
				
				
				
			   Ріпаковий макуха  і шрот також є хорошими постачальниками мінеральних речовин. За вмістом кальцію, фосфору, магнію, міді та марганцю вони перевершують соєвий шрот. Доступність у них кальцію становить - 68%, фосфору - 75%, магнію - 62%, марганцю - 54%, міді - 74%, цинку - 44%. 
   Ріпаковий шрот  містить значну кількість холіну, рибофлавіну, фолієвої кислоти і тіаміну, але менше пантотенової кислоти в порівнянні з соєвим шротом. 
  В інституті були проведені порівняльні дослідження з використання ріпакової шроту і макухи з соняшниковою шротом. 
  Науково-господарський досвід був проведений на трьох групах свиней. Тварини першої групи служили контролем і отримували в складі раціону соняшниковий шрот; в складі комбікормів згодовуваних тваринам другої групи використовувався ріпаковий шрот, в третій - ріпаковий макуха. p align="justify"> Тварини першої групи служили контролем: згодовування  соняшникової шроту  дозволило подсвинкам цієї групи збільшити свою живу масу з 18,6 до 100 кг, валовий приріст цих тварин склав 81,4 кг, а середньодобовий 532 г при середньодобовому споживанні кормів 2,34 кг і витратах 4,40 кг корму на 1 кг приросту живої маси. 
  Згодовування  ріпакової шроту  натомість соняшникової дозволило збільшити незначно середньодобовий приріст живої маси до 548 г і знизити витрати кормів на 1 кг приросту живої маси до 4,25 кг або на 3,5% нижче першої групи. 
  Зростаючі і відгодовують підсв...