ок згоди, виражений главою сімейства. Чоловік одноосібно вирішував всі важливі питання, що стосувалися дружини і дітей. Таким чином, сім'я являла собою в юридичному і моральному відношенні союз, заснований на владній опіці. [9, c.287]
Нові можливості для жінок відкрилися в результаті швидкого процесу індустріалізації Росії та поступового ускладнення структури суспільства. У 1905 р. тільки в одному Петербурзі існувало більше 50 різних інститутів для жінок, які надавали широкий спектр курсів з мистецтва, науці й торгівлі. В основному випускниці вищих навчальних закладів ставали народними вчительками, земськими і міськими фельдшерка, акушерками, а також жінки почали проникати в різні спеціалізовані галузі праці, в такі як поштово-телеграфне відомство, ставали канцелярськими службовцями. p align="justify"> Циркуляром Міністерства народної освіти від 12 листопада 1906 № 23581 "Про порядок допущення осіб жіночої статі до викладання в чоловічих і жіночих середніх навчальних закладах" випускницям жіночих вузів надавалося право викладати в молодших класах чоловічих середніх навчальних закладів , в початкових міських школах Петербурга - 603 і 13 відповідно. Переважання вчительок в початкових школах виникало з чисто меркантильних міркувань. Законодавство не зрівнювало жінок і чоловіків в оплаті праці, тому жінкам-вчителям платили менше, ніж чоловікам-вчителям. Наприклад, в Петербурзі вчительки початкових міських шкіл заробляли нарівні з нижчими службовцями (писарі, фельдшера і т.п.). [7, с.58]
Поряд з економічною, існувала ще й соціальна дискримінація: в початкові школи вчительками приймалися переважно незаміжні жінки і бездітні вдови у віці до 30 років; вийшли заміж звільнялися. Не дивно, що в початку 1905 року 307 вчительок початкових шкіл Петербурга подали до міської думи заяву з вимогою зняти заборону на вступ у шлюб (обмеження на особисте життя вчительок були зняті тільки в 1913 році). [13, c. 195]
У важкому становищі опинилися і жінки з медичною освітою. Початок вищого жіночого медичної освіти поклала в 1872 р. організація професорами І.М. Сеченовим, М.М. Руднєвим, А.П. Бородіним при Медико-хірургічній академії чотирирічної "Особливого жіночого курсу для освіти вчених акушерок". Через 4 роки курси перейшли у відання Миколаївського військового госпіталю, курс навчання розширений до 5 років. Ці курси проіснували лише 10 років, тому невелика кількість жінок могло займатися лікарською практикою. У Петербурзі працювало 132 жінки-лікаря, що становило 24,2% від усіх лікарів міста. p align="justify"> Проте в 1897 році в Петербурзі був відкритий Жіночий медичний інститут. Закінчили Жіночий медичний інститут отримували звання жінки-лікаря, що давало їм можливість займатися повсюдної приватною практикою; обіймати посади лікарів жіночих навчальних та богоугодних закладів, жіночих і дитячих лікарень, громад сестер милосердя, лікарсько-поліцейських установ; завідуват...