ативних процедур надання публічних послуг додало б діяльності органів публічної влади суворо легальний, відкритий і передбачуваний характер, а також надало б можливість обмежувати й усувати довільні дії. p align="justify"> З проблемою стандартизації послуг тісно пов'язана проблема відповідальності чиновників за неналежне надання публічних послуг. У зв'язку з цим корисним може виявитися звернення до досвіду зарубіжних країн (наприклад, Англії, де існують законодавчо затверджені стандарти і правила, чиновника можуть навіть оштрафувати, якщо громадянин поскаржиться на надмірно тривале стояння в черзі). p align="justify">. В даний час відсутнє ясне уявлення про обсяг повноважень, покладених на органи виконавчої влади суб'єктів РФ федеральним законодавством. Необхідна докладна регламентація діяльності органів виконавчої влади суб'єктів РФ, що реалізують публічні послуги. В якості одного з напрямків такої регламентації можна виділити розширення прав, наданих органам виконавчої влади суб'єктів РФ, наділення їх додаткової компетенцією, джерелами фінансування та додатковою відповідальністю. Можливе складання реєстру повноважень органів державної влади суб'єктів РФ, виходячи з якого можна визначати перелік публічних (державних) послуг органів виконавчої влади, як це, наприклад, робиться в Новосибірській області та Ямало-Ненецькому автономному окрузі. p align="justify">. Щодо надання муніципальних послуг необхідно зазначити нечіткість формулювань при визначенні у Федеральному законі № 131 питань місцевого значення для кожного виду муніципальних утворень. Закон використовує різні терміни: В«організаціяВ», В«забезпечення умовВ», В«створення умовВ», В«участьВ», В«забезпеченняВ», В«надання сприянняВ». Спроби тлумачення даних термінів можуть бути самими різними, що в кінцевому рахунку ускладнює визначення змісту обов'язкових для надання муніципальних послуг у кожному конкретному випадку. p align="justify">. При оцінці діяльності розпорядників бюджетних коштів, що спрямовуються на надання публічних, а також муніципальних послуг, повинні застосовуватися в тому числі і такі показники: облік запитів і потреб громадськості; забезпечення якості надаваних послуг; ступінь задоволеності і думка громадян, які отримали послуги; чіткість планованих результатів.
Існують наступні закономірності сервісної економіки:
- можливості економічного зростання в першу чергу визначаються станом і розвитком галузей сфери публічних послуг;
людський фактор перетворюється на головний фактор економічного зростання;
підвищується роль держави у відтворенні трудових ресурсів та формуванні людського капіталу;
надаються нові можливості для реалізації макроекономічних теорій допомогою державного регулювання економіки, у тому числі сфери послуг;
змінюється характер соціальних потреб, все частіше з'являються по...