и. Він поставив численні досліди, щоб вивчити процес виникнення несприйнятливості у кроликів до мікробу свинячий холери, до збудника краснухи свиней, до збудника сибірської виразки у голубів і пацюків, у морських свинок - до вібріону Мечникова і т. д. У всіх випадках доведено вирішальне значення фагоцитозу у процесі звільнення організму від проникли в нього мікробів.
Таким чином, вчений переконливо показав, що активні клітини організму - лейкоцити в результаті своєї взаємодії з мікробами або з їх продуктами - токсинами або, нарешті, з іншими неживими чужорідними тілами специфічно змінюють характер і напрям своєї активності, В«змінюють свою реактивністьВ». Образно висловлюючись, вони мобілізують свої сили і міняють рівень напруги й активності у відповідності з особливостями і силою В«ворожого нападуВ». В«Реакція фагоцитарних клітин, - писав Мечников, - скоюється внаслідок їх чутливостіВ». p align="justify"> У свого друга А.О. Ковалевського Мечников побачив в акваріумі лабораторії тьмяних дафній. При вивченні з'ясувалося, що вони заповнені спорами грибка Monospora bicuspidata. p align="justify"> Мечников організував експериментальне відтворення цього факту і спостерігав, як голкоподібні спори грибка, немов голки, проходять через стінки травного тракту і проникають в порожнину тіла дафнії.
Як же буде В«захищатисяВ» поранена дафнія проти проникли в неї ворогів?
Мікроскоп дає можливість спостерігати, як розігруються В«драматичні подіїВ» в тілі рачка-дафнії. Перш за все, лейкоцити, циркулюють у великій кількості в тілі дафнії, здійснюють В«бурхливийВ» натиск на В«непроханих гостейВ». Навколо кожної спори грибка, як раніше навколо занози в личинці морської зірки, скупчуються лейкоцити. Вони обволікають і ізолюють кожну спору. Але цього мало. Адже спори грибка - не скло. Лейкоцити дафнії заковтують їх шляхом внутрішньоклітинного травлення, і від спір не залишається і сліду. Поле битви очищено. Прибирати трупи ворогів, за дотепним висловом учня і продовжувача Мечникова, Безредка, не доводиться. p align="justify"> Дафнія В«перемоглаВ» спори грибка, хоча вона теж мікроскопічна. Раніше каламутна, вона світлішає і знову В«живеВ» до чергової інфекції. Але цей щасливий для дафнії результат буває не завжди. Якщо ворожих сил (в даному випадку спор грибків) виявиться більше, ніж їх можуть здолати утворюються в тілі дафнії лейкоцити, то ті суперечки, що не заглочени лейкоцитами, встигають прорости в грибки, і загальна інфекція призводить до загибелі дафнії. p align="justify"> Такий образний переказ, близький до викладу самого Мечникова та його найближчих продовжувачів про декілька цікавих експериментальних епізодах. Але саме ці епізоди допомогли Мечникову розкрити хід процесів, що лежать в основі його безсмертного вчення про фагоцитоз. Глибоко плідну значення фагоцитарної теорії насамперед у тому, що закономірності, розглянуті нами у двох попередніх експериментах, під...