> Особистісний характер мислення старшого школяра пов'язаний з тим, що в цей період формується узагальнення уявлення про самого себе, розуміння і переживання свого Я , своєї індивідуальності, своєї особистості. У 17 років вже визначається свій власний (далекий від ідеалу, але реально діє) стиль навчальної роботи. Тому вчителю не слід суворо регламентувати процес навчання, навпаки - доцільно надасть більшу самостійність. Формування навчальних умінь і навичок має бути орієнтоване на особистість учня [2].
Навчальна діяльність старшокласників визначаєте складним комплексом мотивів:
В· мотиви широкого соціального плану (завоювати собі місце в житті, отримати схвалення оточуючих, підготуватися до майбутньої професії);
В· мотиви, що йдуть від самої навчальної діяльності (інтерес до знань, задоволення від зробленої роботи інтелектуальної праці);
В· мотиви, прямо не пов'язані з навчанням, але мають до нього деяке відношення (нагорода, покарання, конкуруючі потреби і бажання);
В· мотиви негативного порядку (стомлення, нудьга, труднощі матеріалу, відсутність комфорту у відносинах з учителем або учнями).
У старших класах відносини між вчителями та учнями позитивні і продуктивні тоді, коли вони будуються на основі поваги один до одного. У взаєминах з учителем цінується адекватність і дотримання рольових позицій: панібратство, так само як і авторитарність, неприйнятно, старшокласники шукають у вчителі старшого друга і наставника. p align="justify"> Широта інтелектуальних інтересів часто поєднується з розкиданістю, відсутністю системи і методу. Багато юнаків схильні перебільшувати рівень своїх знань [2]. p align="justify"> Розвиток абстрактно-логічного мислення знаменує появу тільки нового інтелектуального якості та відповідної потреби в пізнанні. Хлопці готові годинами сперечатися про абстрактних предметах, про які вони нічого не знають. p align="justify"> Центральними психологічними новоутвореннями юнацького віку є професійне самовизначення і світогляд. Вибір професії - це не тільки вибір тієї чи іншої професійної діяльності, а й вибір життєвого шляху в цілому, пошук певного місця в суспільстві, остаточне включення себе в життя соціального цілого (Л. С. Виготський). У старших класах існує тісний взаємозв'язок професійних намірів школярів та їх міжособистісних взаємин: переформовуються підгрупи серед учнів класу за принципом однакової або сходнів майбутньої професії [4]. p align="justify"> Під впливом потреби самовизначення і на основі виникли в підлітковому віці психологічних особливостей дівчина і юнак починають осмислювати у загальних моральних категоріях і свій досвід та досвід оточуючих, виробляти свої ...