Пізніше структура одягу спростилася, і на зміну платтю прийшов однотонний халат.
Імператор носив халат жовтого кольору, що символізувало його владу над землею.
Символічний сенс мали також декоративні зображення на повсякденному одязі китайців.
Чоловічі кофти і халати часто прикрашалися ієрогліфами «довголіття» ?? sh? u? . Нерідко такий ієрогліф облямовували кільцем з п'яти кажанів: слова «летюча миша» ?? f? ? і «щастя» ?? f? ? в китайській мові звучать однаково. Фантастичні дракони, птиці, кажани, метелики, квіти сливи, півонії, лотоса, медальйони складної форми завжди насичені глибокою символікою.
Термін буцзи має відношення до вишитим шовком узорам птахів і звірів на одязі імператора і посадових осіб за часів правління династії Мін. У традиційному Китаї такі візерунки тварин служили показником статусу того чи іншого офіційного чину. Цивільним службовцям, а так само і військовим офіцерам, належить мати вишивку буцзи як на грудях, так і на спині їх шати. На одязі цивільних чиновників зазвичай були вишиті летять птахи, що являють собою грацію, і в той же час підкреслену ввічливість і такт, а вишивки на мундирах військових символізували безстрашність і героїзм. Журавель міг з'явитися виключно на одязі чиновників вищого рангу, відмітним знаком державних службовців другого рангу був жовтий фазан, третій - павич, четвертого - дикий гусак, п'ятого - сріблястий фазан, шостого - біла чапля, качка-мандаринка позначала сьомий ранг, перепілка - восьмий, і довгохвоста мухоловка - дев'ятий. Офіцерський склад подразделялся наступним чином: цилінь (або китайський єдиноріг, один з улюблених сприятливих символів - міфічний звір з одним рогом, все тіло якого покрите лускою) був прерогативою військових першого рангу, лев вказував на другий ранг, леопард був для третього, тигр позначав четвертий , ведмідь - п'ятий, тигренята вишивалися на мундирах офіцерів шостого та сьомого рангів, носороги - восьмого, і морські коники вказували на володаря самого нижчого, дев'ятого рангу.
В епоху династії Мін мотиви орнаменту відобразили космічне усвідомлення і фольклорно-поетичне ставлення до світу (солярні знаки, знаки землі, води, вогню та ін.) З плином часу стародавні орнаментальні мотиви нерідко втрачали свій первісний зміст, втрачали магічне значення, зберігаючи декоративну виразність. Китайське мистецтво часто поєднувало найдавніші традиції і новіші для Китаю буддійські сюжети і образи.
Ще Конфуцієм були розроблені і описані способи корекції психофізичного стану людини за допомогою одягу, її покрою, кольору, орнаменту і прикрас з окультної символікою. Ці принципи лягли в основу китайського національного костюма. Але оскільки розумне правління в Китаї було далеко не завжди (в період династії Мін багато знання в цій області були втрачені), принципи ритуального двучастних китайського костюма були майже забуті
Традиційна китайська культура пронизана поняттями про" Велич єдності Неба і Людини». Костюм, як частина культури, був віддзеркаленням глибоких філософський пізнань стародавніх китайців.
Самий ранній трактат часів династії Чжоу розкриває секрет досягнення успіху в ремеслах: «Погода схильна до сезонних змін; земля залежить від погоди; є умілі майстри, так само як є і незграбні; є хороші матеріали і погані. ...
